Останкінський цвинтар — Вікіпедія

Останкінський цвинтар
рос. Останкинское кладбище, трансліт. Останкинское кладбище
Інформація про цвинтар
55°48′59″ пн. ш. 37°36′46″ сх. д.H G O
КраїнаРосія
РозташуванняМосква
Відкрито1888
Площа2,2 га
Адреса:
129075, Москва, Прудовий проїзд, буд. 11.
ВебсайтОфіційна сторінка
Мапа

Останкінський цвинтар. Карта розташування: Москва
Останкінський цвинтар
Останкінський цвинтар
Останкінський цвинтар (Москва)

Останкінський цвинтар (рос. Останкинское кладбище) — некрополь на півночі Москви в Останкінському районі Північно-східного адміністративного округу.

Історія цвинтаря

[ред. | ред. код]

Останкінський цвинтар заснований у 1888 році. Назву свою отримав від колишнього села Останкіно, відомого з 1558 року. З 1617 року село стає володінням князів Черкаських, з 1743 — графів Шереметєвих.

На території цвинтаря знаходиться церква «Живоначальної Трійці», побудована поруч з однойменною дерев'яною церквою на кошти князя Михайла Черкаського у 1677—1683 роках кріпаком кам'яних справ майстром П. С. Потєхіним[1]. Храм був освячений 3 червня 1692 року. У 1877—1880 роках церква була відреставрована архітекторами А. К. Серебряковим і Н. В. Султановим на кошти Олександр Шереметєва. Прибудована дзвіниця з шатровим завершенням. Оновлений центральний різьблений дев'ятиярусний іконостас 1692 року. У 1922 році радянською владою вилучено понад 4 пудів срібних церковних прикрас і начиння. Храм був закритий і переданий у відання музею «Останкіно» у 1935 році. Після реставрації церкви у 1991 році, головний престол був освячений Патріархом Алексієм II.

У храмі знаходяться святині — храмова ікона старозавітної Трійці (1654) та Чернігівська ікона Божої Матері.

На цвинтарі 2008 року збудована каплиця Успіння Пресвятої Богородиці[2].

Останкінський цвинтар входить до складу Державного унітарного підприємства «Ритуал».

Проїзд

[ред. | ред. код]

Від станції метро ВДНХ, далі тролейбус 13

Поховання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]