Остання зустріч — Вікіпедія

Остання зустріч
рос. Последняя встреча
Жанрдрама
Режисер Борис Бунєєв
Сценарист Одельша Агішев
У головних
ролях
Геннадій Сайфулін
Володимир Меньшов
Олексій Молостов
Сергій Щоголєв
Оператор В'ячеслав Єгоров
Композитор Георгій Дмитрієв
Художник Ольга Бєднова
КінокомпаніяКіностудія ім. М. Горького
Тривалість92 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1974
IMDbID 0072016

«Остання зустріч» (рос. «Последняя встреча») — радянський соціально-драматичний художній фільм, знятий режисером Борисом Бунєєвим у 1974 році. Всесоюзна прем'єра відбулася 2 січня 1975 року. Фільм визнаний гідним головної премії ВКФ в Кишиневі-75.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Письменник Павло Снегирьов через багато років повертається в рідне село, де виріс в дитячому будинку. Тут як і раніше живе його друг Клим, ображений на Павла за те, що той не стримав даної Климу обіцянки, що після армії повернеться додому. Тут же живе колишня наречена Павла Аня, чиє особисте життя не склалося, оскільки вона чекала повернення Снегирьова. Павло не усвідомлював, що ця остання зустріч з минулим стане для нього фатальною.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Остання зустріч на сайті IMDb (англ.)