Останнє метро — Вікіпедія

*Останнє метро*
Останнє метро;
Le Dernier Métro
Жанр	драма, мелодрама, історичний
Режисер	Франсуа Трюффо
Продюсер	Франсуа Трюффо
Сценарист	Франсуа Трюффо; Сюзанн Шиффман; Жан-Клод Грюмбер
У головних ; ролях	Катрін Денев; Жерар Депардьє
Оператор	Нестор Альмендрос
Композитор	Жорж Дельрю
Художник	Жан-П'єр Когут-Свелко
Кінокомпанія	Les Films du Carrosse, ; SEDIF Productions, Société française de production (SFP), TF1 Films Production
Дистриб'ютор	Gaumont і Netflix
Тривалість	131 хв.
Мова	французька
Країна	Франція
Рік	1980
IMDb	ID 0080610

«Останнє метро» (фр. «Le Dernier Métro») — французька історична кінодрама 1980 року сценариста та режисера Франсуа Трюффо, із Катрін Денев та Жераром Депардьє у головних ролях^[3].

Сюжет

Основна дія фільму — Париж під час німецької окупації у Другій світовій війні. Головні дійові особи фільму — Маріон Стайнер (Катрін Денев) і її чоловік, єврей. Ховаючись від німців у підвалі театру, він доручає керування театром своїй дружині, яка знаходить іншого актора — Бернара (Жерар Депардьє) на головну чоловічу роль. З часом Маріон і Бернар закохуються і вона мусить зробити нелегкий вибір між чоловіком і молодим актором, який до того, ще й член антифашистського підпілля.

У ролях

Катрін Денев — Маріон Штайнер
Жерар Депардьє — Бернар Гранже
Андреа Ферроль — Арлетт Гійом
Полетт Дюбо — Жермен Фабр
Жан-Луї Рішар — Даксіят
Моріс Ріш — Раймон Бурсьє
Сабін Одепен — Надін Марсак
Гайнц Бенне — Лукас Штайнер
П'єр Біло — роль другого плану
Роза Тьєрі — мати Жако
Жакоб Вайсблут — роль другого плану
Марсель Бербер — Мерлін
Рене Дюпре — мсьє Валентен
Жан Пуаре — Жан-Лу Коттен
Ласло Сабо — Берген, лейтенант
Жан-Жосе Ріше — Рене Бернардіні
Рішар Борінже — офіцер гестапо
Крістіан Бальтосс — дублер Бернара
Ален Тасмамарк — роль другого плану
Рената Флорес — Грета Борг, німецька співачка
Од Лорін — роль другого плану
Енія Сушар — Івон де Шамберме

Знімальна група

Режисер — Франсуа Трюффо
Сценаристи — Франсуа Трюффо, Сюзанн Шиффман, Жан-Клод Грюмбер
Оператор — Нестор Альмендрос
Композитор — Жорж Дельрю
Художник — Жан-П'єр Когут-Свелко
Продюсер — Франсуа Трюффо

Комерційний успіх

«Останнє метро» стало одним із найуспішніших фільмів Франсуа Трюффо, зібравши в США 3 007 436 доларів. У Франції стрічка мала 3 384 045 переглядів, що зробило її однією з найуспішніших фільмів режисера у його рідній країні^[4].

Нагороди

1981 року фільм отримав 10 «Сезарів» за: найкращий фільм, найкращого актора (Жерар Депардьє), найкращу жіночу роль (Катрін Денев), найкращу операторську роботу, найкращу режисерську роботу (Франсуа Трюффо), найкращий монтаж, найкращу музику, найкращий дизайн, найкращий звук та найкращий сценарій^[3]^[5]. Також була номінація на премію «Оскар» за «Найкращий іноземний фільм»^[6] та «Золотий глобус»^[7].

Примітки

↑ http://www.nytimes.com/movies/movie/28351/The-Last-Metro/details
↑ http://www.videodetective.com/performer/catherine-deneuve/1156
↑ ^а ^б Lanzoni, Rémi Fournier (2002). French Cinema: From Its Beginnings to the Present. Continuum. с. 314—315. ISBN 978-0-8264-1600-1.
↑ JP. Le Dernier métro (1980)- JPBox-Office. Процитовано 28 жовтня 2016.
↑ Palmares. Académie des César. Процитовано 19 листопада 2008.
↑ The 53rd Academy Awards (1981) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 8 червня 2013.
↑ Golden Globes, USA: 1981. IMDB. Процитовано 19 листопада 2008.

Джерела

Останнє метро на сайті IMDb (англ.)

Портал «Кінематограф»

[[http://www.nytimes.com/movies/movie/28351/The-Last-Metro/details_http://www.nytimes.com/movies/movie/28351/The-Last-Metro/details]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.nytimes.com/movies/movie/28351/The-Last-Metro/details

[[http://www.videodetective.com/performer/catherine-deneuve/1156_http://www.videodetective.com/performer/catherine-deneuve/1156]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.videodetective.com/performer/catherine-deneuve/1156

[Lanzoni-3] а ^б Lanzoni, Rémi Fournier (2002). French Cinema: From Its Beginnings to the Present. Continuum. с. 314—315. ISBN 978-0-8264-1600-1.

[JPBox_Office-4] JP. Le Dernier métro (1980)- JPBox-Office. Процитовано 28 жовтня 2016.

[5] Palmares. Académie des César. Процитовано 19 листопада 2008.

[Oscars1981-6] The 53rd Academy Awards (1981) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 8 червня 2013.

[7] Golden Globes, USA: 1981. IMDB. Процитовано 19 листопада 2008.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllCinema · AllMovie · Ciné-Ressources · Cinémathèque québécoise · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · Deutsche Synchronkartei · EDb · elFilm · FilmAffinity · Filmportal.de · Filmweb · Internet Movie Database · KINENOTE · Letterboxd · LUMIERE · MovieMeter · Moviepilot · MyMovies.it · Netflix · Netflix · Open Media Database · Online-Filmdatenbank · Rotten Tomatoes · Scope · The Movie Database · Turner Classic Movies · Unifrance · Шведська база даних фільмів
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica
Нормативний контроль	BNF: 14660690f · EIDR: 10.5240/FA88-F5B0-1C2F-8BBB-3837-A · Freebase: /m/0d15yj · GND: 4338491-2 · ISAN: 0000-0000-3270-0000-H-0000-0000-N · J9U: 987009050083405171 · LCCN: n84028643 · SUDOC: 059557788 · VIAF: 207937793

п о р Фільми Франсуа Трюффо
1950-і	Візит (1954) Шантрапа (1957) Історія води (1958) Чотириста ударів (1959)
1960-і	Стріляйте в піаніста (1960) Кохання у 20 років (1962) (епізод Антуан і Колетт) Жуль і Джим (1962) Ніжна шкіра (1964) 451 градус за Фаренгейтом (1966) Наречена була в чорному (1968) Вкрадені поцілунки (1968) Сирена з «Міссісіпі» (1969) Дика дитина (1969)
1970-і	Сімейне вогнище (1970) Дві англійки та «Континент» (1971) Така красунечка, як я (1972) Американська ніч (1973) Історія Аделі Г. (1971) Кишенькові гроші (1976) Чоловік, котрий любив жінок (1977) Зелена кімната (1978) Кохання, що втекло (1979)
1980-і	Останнє метро (1980) Сусідка (1981) Веселенька неділя (1983)

п о р Фільми-лауреати премії «Сезар» за найкращий фільм
1970-і	Стара рушниця (1976) • Мосьє Кляйн (1977) • Провидіння (1978) • Чужі гроші (1979)
1980-і	Тесс (1980) • Останнє метро (1981) • Боротьба за вогонь (1982) • Інформатор (1983) • Бал та За наших коханих (1984) • Відчиніть, поліція! (1985) • Троє чоловіків та немовля в люльці (1986) • Тереза (1987) • До побачення, діти (1988) • Каміла Клодель (1989)
1990-і	Занадто красива для тебе (1990) • Сірано де Бержерак (1991) • Усі ранки світу (1992) • Дикі ночі (1993) • Палити/Не палити (1994) • Дикі очерети (1995) • Ненависть (1996) • Насмішка (1997) • Відомі старі пісні (1998) • Уявне життя ангелів (1999)
2000-і	Салон краси «Венера» (2000) • На чужий смак (2001) • Амелі (2002) • Піаніст (2003) • Навали варварів (2004) • Виверт (2005) • І моє серце завмерло (2006) • Леді Чаттерлей (2007) • Кус-кус і барабулька (2008) • Серафина з Санліса (2009)
2010-і	Пророк (2010) • Про людей і богів (2011) • Артист (2012) • Кохання (2013) • Хлопці, Ґійоме, до столу! (2014) • Тімбукту (2015) • Фатіма (2016) • Вона (2017) • 120 ударів на хвилину (2018) • Опіка (2019)
2020-і	Знедолені (2020) • Відчайдушні втікачі (2021) • Втрачені ілюзії (2022) • Ніч на 12-те (2023) • Анатомія падіння (2024)