Останнє метро — Вікіпедія

Останнє метро
фр. Le Dernier Métro
Жанрдраматичний фільм[1][2], артгауз[3], романтичний фільм[1][4] і воєнний фільм[5][6][1]
РежисерФрансуа Трюффо[1][4]
ПродюсерФрансуа Трюффо
СценаристФрансуа Трюффо, Suzanne Schiffmand і Jean-Claude Grumbergd
У головних
ролях		Катрін Денев[7][8][…], Жерар Депардьє[7][4], Jean Poiretd[7][8][…], Andréa Ferréold[7], Полетт Дюбо[7][2], Heinz Bennentd[7][4], Рішар Боренже[7], Sabine Haudepind[7], Jean-Louis Richardd[7][2], Maurice Rischd[7][2], Christian Baltaussd[7] і Alain Tasmad[9]
ОператорНестор Альмендрос[10][11][12]
КомпозиторЖорж Дельрю
ХудожникЖан-П'єр Кою-Свелко
КінокомпаніяLes Films du Carrossed
Дистриб'юторGaumont і Netflix
Тривалість131 хв.
Мовафранцузька[13][14]
Країна Франція
Рік1980
IMDbID 0080610

«Останнє метро» (фр. «Le Dernier Métro») — французька історична драма 1980 року сценариста та режисера Франсуа Трюффо, із Катрін Денев та Жераром Депардьє у головних ролях[15].

Фільм розповідає про долю невеликого театру у паризькому районі Монмартр часів німецької окупації Франції 1942 року, який чинить ненасильницький опір, зберігаючи свою культурну цілісність, незважаючи на цензуру, антисемітизм та матеріальну нестачу, щоб вийти тріумфатором наприкінці війни[16]. У назві обігруються два важливих факти міського окупаційного життя: нестача палива змушувала людей проводити вечори в театрах та інших розважальних закладах, але комендантська година означала, що їм доводилося сідати на останній потяг метро додому.

1981 року фільм отримав 10 «Сезарів» за: найкращий фільм, найкращого актора (Жерар Депардьє), найкращу жіночу роль (Катрін Денев), найкращу операторську роботу, найкращу режисерську роботу (Франсуа Трюффо), найкращий монтаж, найкращу музику, найкращий дизайн, найкращий звук та найкращий сценарій[15][17]. Також була номінація на «Найкращий іноземний фільм» на премії „Оскар“»[18] та «Золотий глобус»[19].

Фільм «Останнє метро» було одним із найуспішніших фільмів Франсуа Трюффо, зібравши в США 3 007 436 доларів. У Франції стрічка мала 3 384 045 переглядів, що зробило її однією з найуспішніших фільмів режисера у його рідній країні[20].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Основна дія фільму — Париж під час німецької окупації у Другій світовій війні. Головні дійові особи фільму — Маріон Стайнер (Катрін Денев) і її чоловік, єврей. Ховаючись від німців у підвалі театру, він доручає керування театром своїй дружині, яка знаходить іншого актора — Бернара (Жерар Депардьє) на головну чоловічу роль. З часом Маріон і Бернар закохуються і вона мусить зробити нелегкий вибір між чоловіком і молодим актором, який до того, ще й член антифашистського підпілля.

В ролях

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г http://www.imdb.com/title/tt0080610/
  2. ↑ а б в г http://www.filmaffinity.com/es/film918951.html
  3. ↑ http://dvd.netflix.com/Movie/The-Last-Metro/70117083
  4. ↑ а б в г д е http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=169.html
  5. ↑ http://www.cinemaclock.com/movies/ont/Toronto/29997/The_Last_Metro.html
  6. ↑ http://www.allmovie.com/movie/the-last-metro-v28351
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.imdb.com/title/tt0080610/fullcredits
  8. ↑ а б http://stopklatka.pl/film/ostatnie-metro
  9. ↑ ČSFD — 2001.
  10. ↑ http://flickfacts.com/movie/6984/the-last-metro
  11. ↑ https://wondersinthedark.wordpress.com/2013/02/24/1979-best-picture-director-actor-actress-supp-actor-supp-actress-cinematography-score-short-results/
  12. ↑ http://www.timeout.com/london/film/the-last-metro
  13. ↑ http://www.nytimes.com/movies/movie/28351/The-Last-Metro/details
  14. ↑ http://www.videodetective.com/performer/catherine-deneuve/1156
  15. ↑ а б Lanzoni, Rémi Fournier (2002). French Cinema: From Its Beginnings to the Present. Continuum. с. 314—315. ISBN 978-0-8264-1600-1.
  16. ↑ Holmes, Diana; Ingram, Robert (1998). François Truffaut. Manchester: Manchester university press. с. 18. ISBN 0-7190-4554-1.
  17. ↑ Palmares. Académie des César. Процитовано 19 листопада 2008.
  18. ↑ The 53rd Academy Awards (1981) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 8 червня 2013.
  19. ↑ Golden Globes, USA: 1981. IMDB. Процитовано 19 листопада 2008.
  20. ↑ JP. Le Dernier métro (1980)- JPBox-Office. Процитовано 28 жовтня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Останнє метро на сайті IMDb (англ.)
Фільми Франції Це незавершена стаття про французький фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Останнє_метро&oldid=40629182