Острів Сікіне — Вікіпедія

**Острів Сікіне**
Острів Сікіне
Географія
	34°19′32″ пн. ш. 139°12′42″ сх. д. / 34.325555555556° пн. ш. 139.21166666667° сх. д.
Природоохоронна територія	Національний парк Фудзі-Хаконе-Ідзу
Акваторія	Філіппінське море
Група островів	Острови Ідзу
Площа	3,67 ± 0,01 км²
Найвища точка	109 м
Країна
	Японія
Адм. одиниця	Ніїджіма
Населення	600 осіб ;
	Острів Сікіне Острів Сікіне (Японія)
	Острів Сікіне у Вікісховищі

О́стрів Сікіне́ (яп. 式根島, しきねじま, МФА: [ɕikʲined͡ʑima]) — острів вулканічного походження в західній частині Тихого океану. Складова групи островів Ідзу, один з малих островів групи. Належить селу Ніїдзіма області Осіма префектури Токіо, Японія. Станом на 2007 рік площа острова становила 3,82 км², населення — 600 осіб; довжина — 3,7 км. Початково був півостровом острова Ніїдзіма, що після великого землетрусу між 1688 — 1704 роками виділився у окремий острів. В центрі острова лежить вулкан Камбікі, висотою 109 м. Берега скелясті й важкодоступні. В районах заток Нобусі, Оура, Окама розташовані піщані пляжі. На півдні існують гарячі джерела Асіцукі й Дзіната. Через спекотний вологий клімат значну частину лісів складають камелії та нагеї. До 1889 року був безлюдним островом. Основою економіки є рибальство та туризм — пляжний відпочинок, серфінг, підводне плавання тощо. Сполучення зі столицею здійснюється поромами. На території найстарішого північного порту Томарі розташоване однойменне синтоїстське святилище.