Осфрадій — Вікіпедія

Осфрадій (новолат. Osphradium з грец. οσφραίνομαι — «нюхаю, нюхати») — орган нюху, або точніше хімічного почуття, в мантійній порожнині молюсків при початку зябер, де до них надходить струм води. Утворений особливим чутливим епітелієм.

У Prosobranchia іноді клітини чуття розкидані по всьому внутрішньому епітелію мантійної порожнини, але у них же можна простежити і концентрування цих клітин в осфрадії. Іноді осфрадій має форму ряду валиків (Cassidaria), тому його іноді вважали за додаткову жабру. З переходом молюсків до наземного способу життя осфрадій зникає, а так само він зникає взагалі при атрофії відповідної зябри. Осфрадію приписується функція розпізнавання властивостей припливної до зябер води, проте дослідами це не підтверджується.

• Осфрадий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Осфрадий — статья из Большой советской энциклопедии.