Осінчук Михайло Іванович — Вікіпедія

Михайло Осінчук
Народження	16 вересня 1890(1890-09-16) с. Голошинці, тепер у складі с. Козярі Підволочиського району Тернопільської області
Смерть	13 лютого 1969(1969-02-13) (78 років)
	Нью-Йорк, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Навчання	Краківська Академія красних мистецтв
Діяльність	художник
Відомі учні	Божемський Богдан-Іван
Твори	Монументальне мистецтво: Розписи у церквах Галичини Графіка: Ілюстрації до книжок Екслібриси Живопис: «Різдво Христове» (1930-ті) «Св. Миколай» (1943) «Богоявлення» (1961) «Бабуся пряде» (1964) Портрети А. Шептицького, Й. Сліпого, князя Ярослава Осмомисла.

Осінчук Михайло Іванович (16 вересня 1890, с. Голошинці, тепер у складі с. Козярі, Тернопільська область — 13 лютого 1969, Нью-Йорк, США) — український художник-монументаліст, іконограф, графік і живописець. Професор, член НТШ, українських мистецьких організацій. Брат громадського діяча і лікаря Романа Осінчука.

Народився 16 вересня 1890 р. в с. Голошинці Збаразького повіту (тепер — у складі с. Козярі Тернопільського району Тернопільської області).

У 1910 р. закінчив Тернопільську українську гімназію. В 1910—1914 рр. навчався у Кракові в Академії красних мистецтв у Ю. Пантакевича. Брав участь у студентських виставках, на яких отримував медалі та премії. Одночасно з навчанням в Академії поглиблював знання на філософському факультеті Яґеллонського університету.

З початком Першої світової війни був змушений перервати студії. В 1917—1918 рр. продовжував навчання в університеті. З листопада 1918 р. служив картографом у Секретаріаті внутрішніх справ ЗУНР в Станіславі (тепер Івано-Франківськ), перебував у рядах УГА (поручник) та Армії УНР. У серпні 1920 р. повернувся додому, викладав в українських гімназіях у Дрогобичі і Рогатині.^[1]

У 1922 р. переїхав до Львова, активно включився в мистецьке життя. У своїй творчості прагнув продовжити тисячолітню традицію візантійської ікони в Україні, яку перервали реалісти XIX сторіччя. При цьому намагався уникнути повторення і копіювання старих зразків та створити нові форми іконопису, що ґрунтуються на традиційному українському народному мистецтві. Деякий час перебував у Греції, де знайомився з технологією малювання темперою, подорожував по Туреччині, Італії та Франції.

У співпраці з Павлом Ковжуном виконав церковні поліхромії в українському візантійському стилі у дванадцяти^[2] церквах Галичини (в селах: Озерна, Сокаль, Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, Калуш, Стоянів, Гримайлів та ін.). В цих роботах митець зумів створити нове, органічно свіже українське декоративне мистецтво. Михайло Осінчук брав участь у роботах з внутрішнього оздоблення Собору святого Юра у Львові. Також йому належить оформлення десяти іконостасів.

Виконував ілюстрації для творів українських письменників, екслібриси. Зокрема, екслібрис до книги Анни Стефанович у 1933 р. отримав премію Товариства українських письменників і журналістів у Львові. У 1935 році видав дві ікони для селянської хати (Спасителя і Божої Матері) Разом зі своїми однодумцями М. Осінчук був співзасновником Асоціації незалежних українських митців та її друкованого органу — журналу «Мистецтво». У вересні 1939 р. став професором Львівського художнього інституту.

В 1944 р., остерігаючись сталінського терору, емігрував до Німеччини. У післявоєнні роки жив у Нью-Йорку. Тут брав участь у діяльності заснованого з його участю Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА). М. Осінчука обирали почесним головою об'єднання, він постійно брав участь у художніх виставках, був членом багатьох журі та комітету побудови пам'ятника Т. Шевченку у Вашингтоні. Перебуваючи в еміграції виконав 4 іконописні поліхромії в США та 2 в Канаді. З часом відійшов від монуметального мистецтва і присвятив себе станковому живопису, створивши серію нових ікон, портретів та історичних композицій. У 1964 році у Філадельфії відбулась персональна виставка.^[1] У 1967 році в Нью-Йорку вийшла друком монографія, присвячена його творчості під назвою «Михайло Осінчук — мистець-маляр».^[3]

Помер Михайло Осінчук 13 лютого 1969 р. в Нью-Йорку, похований на Українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку.^[3]

• Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б. Осінчук Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 690. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Михайло Осінчук (1890—1969)
• Михайло Осічнук: Мистець. Маляр. Нью-Йорк, 1967. [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.