П'ять королів Ва — Вікіпедія

П'ять королів Ва або П'ять королів Японії (яп. 倭の五王, わのごおう, ва но ґо-о) — п'ять правителів королівства Ва (стара назва Японії), що згадуються в китайських історичних хроніках 5 століття[1].

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

П'ять ванів Японії згадуються в «Книзі Цзінь» та «Книзі Сун» між 413478 роками. Називали їх[2]:

Кандзі Японською
Сан
Тін
Сай
Ко
Бу

Ці королі (о-кімі) висилали посольство до південно китайської династії Сун з даниною. В японській історіографії їх прийнято ототожнювати з такими Імператорами Японії:

Кандзі Японською
Сан Імператор Одзін (?)  • Імператор Нінтоку (?)  • Імператор Рітю (?)
Тін Імператор Нінтоку (?)  • Імператор Хандзей (?)
Сай Імператор Інґьо
Ко Імператор Анко
Бу Імператор Юряку

В обмін за данину китайські імператори давали японським володарям титул «верховний генерал, військового розпорядника шести країн Ba, Сілла, Мімани, Кая, Сінкан і Бокан, великого полководця, упокорювача сходу, король Ва»[3]. (Імператори Сун ніколи не присвоювали титул «військовий менеджер Пекче», хоча король Бу та інші королі просили цей титул). Вважається, що сплачуючи данину і визнаючи сюзеренітет Китаю, японські королі прагнули засвідчити свої амбіції на східноазійській арені, посилити авторитет своє держави і поставити під власний контроль Корейський півострів, за який вони боролися з місцевою державою Когурьо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Китайські імператори давали титул «ван» правителям Японії (Ва). Але правителі Японії мали власні японські титули, наприклад «о-кімі» (великий король). «ва но ґо-о» — це не «п'ять вангів Ва», а «п'ять королів Ва». «о» у «ва но ґо-о» — це японське слово, а не китайське.
  2. «П'ять королів Ва» є темою історії Японії, а не історії Китаю. Тому немає потреби показувати китайську вимову.
  3. Китайською: 使持節・都督倭・新羅・任那・加羅・秦韓・慕韓六国諸軍事・安東大将軍・倭国王

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社 1994. — P.1050.
  • котобанк 倭の五王

Посилання

[ред. | ред. код]