П'єта (фільм, 2012) — Вікіпедія

П'єта
피에타
Жанртрилер
РежисерКім Кі Дук
ПродюсерКім Кі Дук
СценаристКім Кі Дук
У головних
ролях
Лі Чон Чін
Чо Мін Су
Дистриб'юторNext Entertainment Worldd і Netflix
Тривалість104 хв.
Мовакорейська
КраїнаПівденна Корея Південна Корея
Рік2012
Касові збори3 623 330 $
IMDbID 2299842
pieta.kr
CMNS: П'єта у Вікісховищі

«П'єта» (кор. 피에타) — художній фільм-трилер південнокорейського режисера Кім Кі Дука. Свою назву отримав на честь знаменитої скульптури Мікеланджело, що в перекладі з італійської означає «милосердя».

Світова прем'єра фільму відбулася на 69-му Венеційському кінофестивалі, де стрічка отримала головний приз фестивалю — «Золотого лева»[1][2].

Це перший фільм корейського виробництва, що отримав головний приз на одному з трьох найбільших міжнародних кінофестивалів[3][4][5][6][7][8].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Самотній тридцятирічний сеулець-жінконенависник Лі Кан До полюбляє онанізм та заробляє вимаганням грошей у кустарів, що заборгували місцевому лихвареві. Неплатників Кан До калічить, імітуючи нещасний випадок, щоб ті могли отримати страховку та віддати борг. Хоча такі садистські методи викликають відразу навіть у самого «боса», гангстер вважає себе правим, оскільки мірою всіх речей для нього служать гроші.

Одного разу Лі знайомиться з жінкою, яка видає себе за його матір. Герой не вірить їй та починає всіляко принижувати, та жінка все покірливо переносить. Вона доглядає за ним, допомагає йому в «бізнесі» та навіть в іншому його занятті. Поступово Кан До переконується, що у нього вперше з'явилася родина. Ця обставина та бесіди з деякими боржниками сприяють усвідомленню ним того, що таки є речі, важливіші за гроші. Чоловік пориває зі злочинним життям.

Проте глядач розуміє, що героїня — мати однієї з жертв Лі, яка вирішила помститися своїм кривдникам. Вона інсценує власне викрадення, вбиває жадібного лихваря та кидається з даху на очах названого сина. Ховаючи жінку в призначеному нею місці, Кан До знаходить труп її справжнього сина. Лі йде до дружини іншого скаліченого кустаря, прив'язує себе до днища її машини і та, нічого не підозрюючи, розмазує його по асфальту.

У ролях

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://ua.euronews.com/2012/09/08/venice-south-korean-film-scoops-golden-lion/[недоступне посилання] Євроньюс: Кім Кі Дук тріумфує у Венеції
  2. Джин Но (13 вересня 2012). South Korea selects Pieta as Oscar submission (англійською) . ScreenDaily. Процитовано 2012-9-15.
  3. Venice festival winner a hard-hitting morality tale. The Korea Herald. 9 вересня 2012.
  4. Lee, Claire (9 вересня 2012). Kim Ki-duk becomes 1st Korean director to win top film prize at Venice. The Korea Herald.
  5. Lee, Claire (9 вересня 2012). Former laborer becomes acclaimed filmmaker. The Korea Herald.
  6. Kim Ki-duk: from monster with 'inferiority complex' to master director. The Korea Herald. 9 вересня 2012.
  7. Kim, Ji-soo (9 вересня 2012). Director Kim Ki-duk takes Venice. The Korea Times.
  8. Park, Eun-jee (10 вересня 2012). In dramatic style, Kim makes movie history. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]