ПТМ-3 — Вікіпедія

ПТМ-3
Типпротитанкова міна
ПоходженняСРСР СРСР
Характеристики
Вага4,9 кг
Довжина33,0 см
Ширина8,4 см
Висота8,4 см
Вага наповнення1,8 кг
ПТМ-3 у Вікісховищі

ПТМ-3 (від рос. противотанковая мина) — радянський інженерний боєприпас (протитанкова міна), призначений для виведення з ладу колісної та гусеничної техніки противника шляхом руйнування їх ходової частини або ураження днища кумулятивним струменем в момент, коли машина наїжджає або опинилася над міною.

Міна встановлюється на ґрунт, для цього застосовуються засоби дистанційного мінування (ПКМ-1, УМЗ, УГМЗ) з касетою КПТМ-3, а також авіаційні системи мінування ВСМ-1 та БКФ-ПТМ-3 «Алдан-2» (останні є контейнерними блоками для КМВУ (контейнер малогабаритних вантажів універсальний))[1][2][3].

Для навчання особового складу є УИ-ПТМ-3К — учбово-практична міна з касетою УИ-КПТМ-3К[4].

Дія

[ред. | ред. код]

Розгортання міни на ґрунті можливе лише з використанням різних систем мінної постановки в касетах КПТМ-3, кожна з яких містить одну міну ПТМ-3.[5][6] До корпусу касети та цапфи міни прикріплений трос. Після розриву касети трос натягує цапфу міни, завершуючи механічну стадію озброєння.[5] На землі, після закінчення часу вигоряння піротехнічного сповільнювача, запал переходить у «бойове положення». Процес постановки на охорону зазвичай займає 60 секунд після спрацьовування термодатчика.[5][7][8]

При наїзді на міну або проїзді над міною через коливання магнітного поля відбувається спрацьовування міни. Створені в результаті вибуху кумулятивні заряди проникають всередину танка, вбиваючи екіпаж всередині або пошкоджуючи системи танка.[5]

Якщо хтось намагається зрушити міну, коли вона у бойовому положенні, вона вибухає через вплив магнітного поля Землі. Якщо ціль не виявлена, міна самознищується після закінчення періоду самоліквідації.[5]

Знищення

[ред. | ред. код]

Встановлені міни ПТМ-3 неможливо витягнути шляхом дислокації. Міни самоліквідуються через 16-24 години після розгортання. Якщо після закінчення встановленого терміну самоліквідації міна не самоліквідувалася, вона знищується за допомогою вогнепальної зброї або дистанційно спрацьовуючого вибухового заряду масою 0,2-0,4 кг, який розташовується поруч з міною. Забороняється знищувати міни ПТМ-3 до закінчення терміну самоліквідації, оскільки розміщення вибухового заряду може призвести до спрацювання міни. Якщо міна обов'язково повинна бути вилучена до закінчення терміну самоліквідації, її можна знищити вогнем з кулемета, бажано встановленого на бронемашині.[5]

Тактико-технічні характеристики[9][10]

[ред. | ред. код]
  • Тип міни: протитанкова протигусенична/протиднищева кумулятивна касетна;
  • Матеріал корпусу: сталь;
  • Маса міни: 4,9 кг;
  • ВР основного заряду: ТГ-40;
  • Маса основного заряду ВР: 1,8 кг;
  • Габаритні розміри міни у бойовому положенні:
  • довжина: 33,0 см;
  • ширина: 8,4 см;
  • товщина: 8,4 см;
  • Дистанція реакції датчика цілі на танк: 0,5-1,0 м;
  • Радіус спрацювання не менше 3 м.[11]
  • Час переведення в бойове становище: 60 с;
  • Час бойової роботи: 16-24 год;
  • Самоліквідація/самонейтралізація: так/ні;
  • Видобуваність: ні;
  • Знешкодження: ні;
  • Штатний підривник: ВТ-06;
  • Тип підривника: неконтактний, що реагує на зміну магнітного поля;
  • Електроживлення підривника: елемент РЦ-53У;
  • Гарантійний час придатності підривника: трохи більше ніж 1 рік;
  • Температурний діапазон застосування: −40…+50 °C;
  • Гарантійний термін зберігання 10 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Начало // АО «НИИИ». Как было и как будет. — Арсенал Отечества. — 2015. — № 2—4. — ISSN 2587-9952.
  2. ↑ ПТМ-3 (PTM-3) (рос.). Процитовано 2 квітня 2022.
  3. ↑ Противотанковая мина ПТМ-3 (Советские и Российские мины). Процитовано 2 квітня 2022.
  4. ↑ КАТАЛОГ » ММГ И РАЗРЕЗНОЕ ОРУЖИЕ » ГРАНАТЫ/МИНЫ » ПРОТИВОТАНКОВАЯ МИНА ПТМ-3 С КАССЕТОЙ (УЧЕБНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ). Процитовано 2 квітня 2022.
  5. ↑ а б в г д е Инженерные Боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга шестая (рос.). г.Москва: Военное издательство министерства обороны СССР. 1988. с. 13—21.
  6. ↑ INSTANT OBSTACLES: RUSSIAN REMOTELY DELIVERED MINES (PDF). January 1996.
  7. ↑ EXPLOSIVE ORDNANCE GUIDE FOR UKRAINE (PDF). GICHD. Geneva International Centre for Humanitarian Demining. 2022. Архів (PDF) оригіналу за 16 грудня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  8. ↑ King, Joanne; King, Colin (2003). Jane's Mines and Mine Clearance (вид. 8). Jane's Information Group. ISBN 9780710625557.
  9. ↑ Реактивные снаряды дистанционного минирования для РСЗО «Град». Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  10. ↑ Инженерные боеприпасы. Советская Армия. Противотанковая мина ПТМ-3. Процитовано 2 квітня 2022.
  11. ↑ ДСНС інформує про вибухонебезпечні предмети, яких варто остерігатися. Процитовано 2 квітня 2022.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Руководство по дистанционному минированию в операции (бою) / Под редакцией М. Карагодина. — М.: Военное издательство, 1986.
  • Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга шестая. — М.: Военное издательство МО СССР, 1988. — 200 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Огляд ПТМ-3

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ПТМ-3&oldid=43684708