Дум-пальма — Вікіпедія

Дум-пальма
Hyphaene
Hyphaene thebaica
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Пальмоцвіті (Arecales)
Родина: Пальмові (Arecaceae)
Рід: Дум-пальма (Hyphaene)
Gaertn., 1790
Види

Див. текст

Синоніми
Cucifera Delile
Doma Poir.
Douma Poir.
Посилання
Вікісховище: Category:Hyphaene
Віківиди: Hyphaene
EOL: 29186
IPNI: 31282-1
ITIS: 500810
NCBI: 115478

Дум-пальма[1], Пальма дум[2] або Гифена[3](Hyphaene) — рід рослин родини пальмових.

Біологічний опис

[ред. | ред. код]

Стовбур, як правило, розгалужений, висотою до 12-15 м. Листя віялові, зібрані на кінцях гілок. Рослини дводомні з волотистим суцвіттям довжиною до 1,2 м. Плід — кістянка.

Hyphaene dichotoma

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною пальми дум є північна частина Африки. Вона широко поширене у Сахелі і росте від Мавританії та Сенегалу на заході, до Єгипту, Кенії, Сомалі та Танзанії на сході. Пальма Дум, як правило, росте в районах, де присутні ґрунтові води, і зустрічається вздовж річки Ніл в Єгипті та Судані, в прирічкових районах північно-західної Кенії та вздовж річки Нігер у Західній Африці. Вона також є звичною для Леванту та Аравійського півострова (Ізраїль, Синай, Ємен і Саудівська Аравія), зустрічається і Індії і, як повідомляється, натуралізований на Нідерландських Антильських островах у Карибському морі.

Hyphaene compressa
Hyphaene coriacea
Hyphaene dichotoma
Hyphaene guineensis
Hyphaene macrosperma
Hyphaene petersiana
Hyphaene reptans
Hyphaene thebaica

Використання

[ред. | ред. код]

Найвідоміша дум-пальма Hyphaene thebaica, що росте в північно-східній Африці, головним чином на піщаних ґрунтах у долинах річок. М'якоть плодів їстівна, тверде насіння використовуються на вироби (схожі на слонову кістку). Деревина важка і міцна.

З тонкої висушеної коричневої шкірки виготовляють патоку, тістечка та цукерки. Незрілі ядра теж їстівні. Пагони пророщеного насіння також їдять як овоч. У Єгипті фрукти продаються вуличними торговцями. Плід популярний серед дітей, які гризуть його солодку, але кислувату тверду волокнисту м’якоть під блискучою твердою скоринкою. Іноді його м’якоть обсмажують із цукром і роблять холодний літній напій, подібний до того, як готують напій з ріжкового дерева в Єгипті. У південно-східному Нігері м’якоть фруктів відома як брі, а традиційні добре відомі млинці з пшона готуються з цією м’якоттю як приправою під назвою массан брі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Govaerts, R. & Dransfield, J.. 2005. World checklist of palms. (L Palms) (англ.)
  • Dransfield, J. et al. 2008. Genera palmarum: the evolution and classification of palms. (Gen Palm ed2) 314. (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Англо-український словник Балла М. І. (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 24 лютого 2012. Англо-український словник Балла М. І. (укр.)]
  2. В. М. Бойко, С. В. Міхелі. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, «Зодіак-ЕКО» 2007[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  3. [1][недоступне посилання]Укрінформ (укр.)[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]