Панченко Тамара Федотівна — Вікіпедія

Панченко Тамара Федотівна
Народження27 квітня 1936(1936-04-27) (88 років)
Київ
Країна
(підданство)
 СРСР
 Україна
НавчанняКиївський інженерно-будівельний інститут
Діяльністьархітекторка, викладачка університету
Науковий ступіньдоктор архітектури (1986)
ЧленствоСпілка архітекторів України
ЗакладНауково-дослідний і проектний інститут містобудуванняd
Нагороди
Народний архітектор України
Народний архітектор України
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»

Тама́ра Федо́тівна Па́нченко (27 квітня 1936, Київ) — українська архітекторка, викладачка університету. Професор (1990), доктор архітектури (1986). Народний архітектор України.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1960 році закінчила Київський інженерно-будівельний інститут. В 1960—1962 роках працювала у Державному проектному інституті «Укрдіпробудматеріали». У 1962—1963 роках працювала в Науково-дослідному інституті містобудування (Мінрегіонбуд) — спочатку науковим співробітником, згодом старшим науковим співробітником, по тому — завідувачем відділом планування та забудови курортів і зон відпочинку.

У 1967 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Принципи планування організацій бальнеологічних курортів (на досвіді України)», 1986 року — докторську дисертацію на тему «Містобудівні засади комплексного формування курортів».

З 1968 року — член Національної спілки архітекторів УРСР. У 1980—1890 роках входила до складу правління та була керівником комісії Спілки архітекторів України, також — вченим секретарем архітектурної секції в товаристві дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

Як автор входила до авторських колективів та керувала розробками більше як 270 наукових праць, 10 з них разом з міжнародними знавцями у галузі архітектури і містобудування.

Опубліковано 140 її праць, з них 40 книг. Серед надрукованого:

  • «Міжнародні контакти у контексті вирішення спільних проблем розвитку туризму», 1997,
  • «Науково-методичні аспекти організації регіональних систем туризму на базі об'єктів історико-містобудівної спадщини»,
  • «Головні напрями розвитку інфраструктури туризму в Азово-Чорноморському регіоні», 1998,
  • «Курортно-рекреаційна система України: сучасний стан та перспективи розвитку», 1999,
  • «Актуальні аспекти організації сільського туризму (огляд проблеми та деякі рекомендації)», 2000.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Любомир Пиріг (1931—2021), науковець-нефролог, доктор медичних наук[1]. Сестра — Галина Добровольська (1927—2006), архітекторка, художниця.

Нагороди, почесні звання

[ред. | ред. код]

Нагороджена медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва» та «Ветеран праці».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Профіль на сайті Центрального державного науково-технічного архіву України
  • Профіль на сайті «Дніпровська перлина»