Параметр — Вікіпедія

Пара́метр (від дав.-гр. παραμετρέω — відмірюю, розмірюю; рос. параметр, англ. parameter, нім. Parameter m, Kennwert m, Kenngrösse f, Kennzahl f) — величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або системи тощо.

У техніці

[ред. | ред. код]

Технічний параметр — характеристика окремої властивості об'єкта або процесу, яка допускає кількісну оцінку[1].

У математиці

[ред. | ред. код]

Параметр у математиці — величина, числові значення якої дають можливість виділити певний елемент з множини елементів того ж роду. Наприклад, у рівнянні параболи у = ax² + bx + c величини a, b і c є параметрами, певні значення яких (а = а1, b = b1, с = с1) виділяють одну параболу з множини всіх парабол, заданих цим рівнянням.

Параметром називають також допоміжну змінну величину, яку запроваджують для параметричного представлення функцій. Так, у випадку залежності х²/4 + у²/9 = 1 маємо параметричне представлення х = 2 cos t, у = 3 sin t (0 ≤ t ≤ 2π) — параметричне рівняння еліпса.

У програмуванні

[ред. | ред. код]

Параметр у програмуванні — змінна, значення якої встановлюється при виклику функції і передається у функцію для використання в обчисленнях.

У термодинаміці

[ред. | ред. код]

Параметри стану системи — фізичні величини, що характеризують стан термодинамічної системи: температура, тиск, концентрація компонентів тощо.

У хімії

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДСТУ 3956-2000 Технічні засоби вимірювання та керування в промислових процесах. Частина 1. Основні поняття. Терміни та визначення.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]