Парамонов Андрій Федорович — Вікіпедія

Парамонов Андрій Федорович
Народився12 вересня 1969(1969-09-12) (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Олексіївка, Первомайський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УРСР → Україна Україна
Місце проживанняХарків
Діяльністьжурналіст, краєзнавець, дослідник архівів
Галузькраєзнавча літератураd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякивидавництво краєзнавчих книжок, публікації, лекції
Alma materСанкт-Петербурзький державний аграрний університетd (1993) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] і українська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Андрій Федорович Парамонов (*12 вересня 1969, с. Олексіївка, Первомайський район, Харківська область) — український харківський краєзнавець і журналіст, засновник і директор приватного музею міської садиби (м. Харків).

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрій Парамонов народився 12 вересня 1969 року в селі Олексіївка Первомайського району на Харківщині.

1993 року закінчив Санкт–Петербурзький аграрний університет за спеціальністю «ґрунтознавство». Працював у приватній фірмі з обслуговування фермерів.

Упродовж 1995—1998 років був співробітником Первомайської приватної телекомпанії «Горизонт».

Від червня 1999 року Парамонов провадив дослідження в Харківському архіві.

У 2000 році Андрій Парамонов заснував Харківський приватний музей міської садиби. Він є також автором низки путівників Харковом і Харківщиною, краєзнавчих статей і розвідок, що публікувалися, як у пресі, так і окремими виданнями.

У травні 2019 року відбулась презентація чергової його книги «Вулиці старого Харкова» (рос. Улицы старого Харькова), в якому розвінчується низка міфів щодо назв вулиць міста, зокрема, щодо деяких ремісничих назв, які вигадав губернський землемір Миколай Драгомир[2][3][4].

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • История Чугуевского полка / сост. Левченко А., Парамонов А. Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2008. 287 с.
  • Энциклопедия фамилий Харьковской губернии. Том 1. 286 p.
  • Энциклопедия фамилий Харьковской губернии. Том 2.[5]
  • О влиянии генерал-полковника Николая Ватутина на ход боевых действий у Харькова в феврале-марте 1943 года // Впервые честно о катастрофических последствиях от решений командующего Юго-Западным фронтом Н. Ф. Ватутина ...[5]
  • Деревянные храмы Харьковской области[5]
  • Поміщицька родина наприкінці XVIII – ХІХ ст. (на прикладі родини Самборських-Малиновських-Розенів) [online][5]
  • Андрей Антонов, Андрей Парамонов. Сады и парки Харьковской губернии. — Харьков : Издательский Дом «Райдер», 2008. — 176 с.[6]
  • Горбоносов В., Парамонов А. Дорогами Сковороди Слобідська Україна. — Харків : Видавництво «Точка», 2022. — 216 с. — ISBN 978-617-7856-59-6.
  • Парамонов А. Григорій Квітка-Основ'яненко: від Основи до Харкова. — Харків : Видавець Андрій Парамонов, 2023. — 128 с. — ISBN 978-617-8356-01-9.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Вийшла книга, присвячена вулицям старого Харкова. Справжня варта. 3 травня 2019. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  3. ↑ Артем Листопад (3 травня 2019). Андрій Парамонов презентував свою нову книгу «Вулиці старого Харкова» (відео). Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  4. ↑ Неизвестные факты об улицах Харькова: вышла новая книга Андрея Парамонова. KHARKIV Today. 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  5. ↑ а б в г Andrey Paramonov. Papers uploaded to Academia // academia.edu
  6. ↑ Марія Казьмирчук. Новітні історико-краєзнавчі дослідження маєткової культури України // Етнічна історія народів Європи. Випуск 63, стор. 127-142

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парамонов_Андрій_Федорович&oldid=44332482