Парез — Вікіпедія

Паре́з (від грец. páresis — послаблення) — ослаблення довільних рухів, неповний параліч якого-небудь м'язу, групи м'язів.

Парези та паралічі — рухові розлади, зумовлені одними й тими ж причинами. Наслідок пошкодження рухової пірамідної системи мозку.

Окрім парезів скелетної мускулатури, термін застосовується й до м'язових шарів внутрішніх органів: парез кишки, сечового міхура, судин.

Парези поділяють на вроджені і набуті.

Поширеніші вроджені парези однієї руки, часто це відбувається від того, що при народженні дитині зачіпають плечове сплетіння. Там де травма, ручка розігнута у всіх суглобах, та внутрішньою стороною звисає паралельно тулубу. Рухи або обмежені, або зовсім відсутні.

У деяких, поодиноких випадках трапляються вроджені парези рук та ніг лише з однієї сторони (геміпарези), а іноді тільки ніг (нижній парапарез) у дітей з вродженими вадами розвитку головного або спинного мозку. Відомі випадки народження дітей з ураженням головного мозку, в яких парези утворювались в міру дорослішання, приблизно на другий рік життя.

Набуті парези та паралічі, які спричинюють хвороби центральної або периферійної нервових систем — інсультами, пухлинами нервової системи, енцефалітами, спадковими захворюваннями, поліневритами.

• Геміпарез

• Мартынов Ю. С. Неврология. — М., 1998 (рос.)
• Мерта Дж. Справочник врача общей практики. — М., 1999 (рос.)
• Штульман Д. Р., Левин О. С. Нервные болезни. — М., 2000. (рос.)
• Young, Robert (2000). «Chapter 15: Spastic Paresis». / Burks, Jack. Multiple Sclerosis — Diagnosis, Medical Management and Rehabilitation. Demos Medical Publishing, Inc. p. 299. ISBN 1-888799-35-8 (англ.)

• Парез