Паризький меридіан — Вікіпедія
Паризький меридіан (фр. Méridien de Paris) — меридіан [1], що проходить через Паризьку обсерваторію. До Міжнародної меридіанної конференції 1884 року поряд з меридіаном Ферро широко використовувався як нульовий меридіан для відліку географічних довгот.
Від Північного до Південного полюсу Паризький меридіан перетинає такі регіони й країни:
- Північний Льодовитий океан (проходить між о. Гренландія та архіпелагом Свальбард)
- Атлантичний океан, північна частина (Норвезьке море, далі Північне море)
- Франція
- Іспанія
- Середземне море
- Алжир
- Малі
- Нігер
- Буркіна-Фасо
- Бенін
- Атлантичний океан, південна частина
- Антарктичний океан
- Антарктида (Земля королеви Мод)
-
Стела Паризького меридіану, встановлена Джованні Кассіні в Луаре (Маншкур) (N152) -
Деталь медальйону
- Kurt Bretterbauer: Meridian von Paris II. В Sterne und Weltraum 2/2008 (astronomie-heute.de (нім.)).
- Günther Müller: Meridian von Paris. В Sterne und Weltraum 10/2007, S. 63 ff (astronomie-heute.de (нім.)).
- Paul Murdin: Full Meridian of Glory. Perilous Adventures in the Competition to Measure the Earth. 2009, ISBN 978-0-387-75533-5 (англ.)
- Frédérique Villemur, Paul Facchetti (Photogr.): La Méridienne de Paris, une nouvelle traversée de la capitale. Paris Musées/Actes Sud, Arles 2000, ISBN 2-87900-541-8 (фр.).