Пархоменко Сергій Ігорович — Вікіпедія
Сергій Пархоменко Пархоменко Сергій Ігорович | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 січня 1997 м. Харків, Україна |
Смерть | 14 травня 2022 (25 років) район м. Гуляйполе, Запорізька область, Україна (загинув у ході бойових дій) |
Національність | українець |
Alma Mater | ХНУПС імені Івана Кожедуба |
Військова служба | |
Роки служби | 2014—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Повітряні сили |
Рід військ | Тактична авіація |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Командування | |
командир авіаційної ланки | |
Нагороди та відзнаки | |
Сергій Ігорович Пархоменко (нар. 14 січня 1997, м. Харків — пом. 14 травня 2022, м. Гуляйполе, Запорізька область) — український військовослужбовець, капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Народився 14 січня 1997 року в місті Харкові, в сім'ї військових авіаторів. З дитинства мріяв про небо та бажав пов'язати своє життя з авіацією. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна[1].
У той час, коли його батько Ігор Пархоменко під час війни на сході України у 2014 році виконував бойові завдання у повітрі, Сергій вступив на льотний факультет ХНУПС імені Івана Кожедуба, який успішно закінчив у 2019 році, здобувши кваліфікацію льотчика 3-го класу[2].
Маючи за приклад свого батька та діда, Сергій виявив бажання проходити службу в бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова та літати на літаках Су-25. Попри молодий вік, на момент російського вторгнення в Україну, вже обіймав посаду командира авіаційної ланки 299-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. В боях з російським агресором проявив себе звитяжним воїном, достойним сином українського народу і гідним нащадком своєї родини військових льотчиків. З першого дня відбиття російського вторгнення в Україну, виконав 38 бойових вильотів у складних умовах протидії ворожих засобів ППО та винищувальної авіації, під час яких знищив більше ніж 20 ворожих танків, понад 50 бойових броньованих машин, 55 транспортних засобів, 20 цистерн з пальним та кількасот солдатів і офіцерів рашистів. Неодноразово уміло виводив авіаційну техніку з-під ракетних ударів ворога[3].
За мужність і патріотизм, проявлені під час захисту Батьківщини від російської агресії, Указом Президента України № 292/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України» був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання під час вильоту з метою завдання удару по скупченню автомобільної та броньованої техніки окупантів у Запорізькій області в районі міста Гуляйполе, капітан Сергій Пархоменко героїчно загинув, до останнього залишаючись відданим та непохитним захисником українського народу[4].
Оскільки у регіоні, звідки був родом Сергій, на той час тривали бойові дії, в останню путь Героя провели 18 травня 2022 року у м. Вінниці[5][6].
29 серпня 2022 року в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, Президент України Володимир Зеленський передав орден "Золота Зірка" членам родини загиблого Героя України[7][8].
Залишилися батьки, дружина та син, який народився у березні 2022 року[9].
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].
- орден Богдана Хмельницького III ст. (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[11].
У Вінниці планують найменувати топонім на честь Сергія Пархоменка.[12]
- ↑ ДОРОГІ БОЙОВІ ПОБРАТИМИ ТА ПОСЕСТРИ! ШАНОВНІ ПАНОВЕ ОФІЦЕРИ, СЕРЖАНТИ, ПРАЦІВНИКИ ЛІЦЕЮ, УСІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ! ВЕЛЬМИШАНОВНІ ЛІЦЕЇСТИ-БОГУНЦІ! ШАНОВНІ БАТЬКИ (ОПІКУНИ)!. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ Харківський льотчик посмертно став Героєм України. https://2day.kh.ua/ua (укр.). 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Бондарєв, Віталій (18 травня 2022). У Вінниці попрощалися з пілотом з Харкова Сергієм Пархоменком. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ У Вінниці попрощалися із загиблим на війні пілотом: на його честь у небі пролетіли літаки. 24 канал (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Тригуб, Олексій (18 травня 2022). Бойові літаки в небі над Вінницею віддали останню шану молодому льотчику-штурмовику Сергію Пархоменку. Армія інформ (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ У Вінниці провели в останню путь 25-річного льотчика-штурмовика Сергія Пархоменка. Свою шану віддали і пара літаків Су-27 у небі. ВІДЕО+ФОТОрепортаж. Цензор. нет (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" рідним загиблих воїнів, удостоєних звання Героя України. ФОТОрепортаж. Цензор нет (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих Героїв України. Арміяinform (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
- ↑ Олехнович, Анастасія (21 травня 2022). За два місяці до загибелі Герой України Сергій Пархоменко став батьком…. Армія інформ (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 20 травня 2022 року № 351/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України № 292/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Вінниці планують найменувати топоніми на честь іще двох полеглих Захисників України – Сергія Пархоменка та Сергія Хоміка. Рішення виконавчого комітету. www.vmr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
- Трудько, В. «Усі розплакались, коли до портрета загиблого тата піднесли новонародженого сина». Історія авіатора Сергія Пархоменка // Експрес. — 2022. — 10 жовтня.
- Олехнович, А. За два місяці до загибелі Герой України Сергій Пархоменко став батьком… // АрміяInform. — 2022. — 21 травня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |