Пасажний інструмент — Вікіпедія

Пасажний інструмент (фр. instrument de passage) — астрономічний прилад для визначення часу проходження небесних тіл через якусь вертикальну площину, зазвичай небесний меридіан. Введений у вжиток Оле Ремером у XVII столітті. Бувають переносні та стаціонарні.

Складається із труби, яка може обертатися навколо горизонтальної осі, що лежить своїми опорами (цапфами) на вилкоподібних підставках. Невелике коло, прикріплене до тієї ж осі, служить для наведення інструменту на зорю. У фокальній площині об'єктива натягнуті кілька (від 5 до 15) вертикальних ниток і одна або дві горизонтальні. Спостереження проводяться або на слух і око, причому спостерігач сам записує проходження зорі через кожну нитку, або проходження реєструються за допомогою хронографа. У механізмі, запропонованому механіком Репсольдом^[de], спостерігач за допомогою мікрометричного гвинта змушує нитку слідувати за зорею. Сітку нерухомих ниток замінюють контакти, розташовані на головці гвинта, що замикають гальванічний струм у хронографі.

Якщо пасажний інструмент встановлений у меридіані, то він дозволяє знаходити час (поправку годинника), якщо відоме пряме сходження зорі, і навпаки: знаючи поправку годинника, можна визначати прямі сходження зір.

Неможливо точно встановити інструмент, тому спостереження повинні мати поправки на такі інструментальні похибки:

• Кут, що вісь обертання утворює з горизонтальною площиною, називається нахиленістю. Вона визначається за допомогою рівня, що підвішується своїми кінцями на цапфи.
• Кут, що вісь інструменту, наведеного в горизонтальне положення, утворює з меридіаном називається азимутом інструменту. Для якнайшвидшого визначення його під час спостережень стаціонарні пасажні інструменти забезпечені меридіанними знаками, розташованими на значній відстані від інструмента. Азимут цих знаків визначається зі спостережень полярних зір.
• Колімаційна помилка — кут між оптичною та геометричною осями труби, тобто неперпендикулярність оптичної осі інструменту до осі обертання. Для її визначення необхідно перегорнути інструмент.

Для можливого зменшення інструментальних похибок служать гвинти, здатні рухати опори, на яких лежить вісь (для виправлення нахиленості та азимуту), а також рамка, на якій натягнуті нитки (для виправлення помилки колімації).

Пасажні інструменти бувають переносні та стаціонарні.

Переносні служать при геодезичних польових робіт. Зазвичай вони робляться з ламаною трубою, тобто окуляр зроблений на одному з кінців осі обертання, а в центрі інструменту розташована призма, що відбиває падаючі від об'єктива труби промені світла у напрямку, що становить прямий кут з падаючими.

Стаціонарні пасажні інструменти в обсерваторіях встановлюються на міцних кам'яних стовпах.

• Transit instrument. The Columbia Encyclopedia (вид. 6th). The Columbia University Press. 29 вересня 2018.
• Dreyer, John Louis Emil (1911). Transit Circle. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 27. с. 181—183.
• Great Transit at Lick Observatory, +Photo
• Modern roboter telescopes
• The Carlsberg Automatic Meridian Circle
• Photo of a 19th-century transit instrument (Jones 1826)
• Transit instruments used by the Survey of India, 1867
• Julien Gressot et Romain Jeanneret, " Determining the right time, or the establishment of a culture of astronomical precision at Neuchâtel Observatory in the mid-19th century ", Journal for the History of Astronomy, 53(1), 2022, 27–48, https://doi.org/10.1177/00218286211068572
• Karl Ramsayer: Geodätische Astronomie. In: Wilhelm Jordan, Otto Eggert, Max Kneissl (Hrsg.): Handbuch der Vermessungskunde. Band 2a, 10. Ausgabe. J. B. Metzler, Stuttgart 1970
• Albert Schödlbauer: Geodätische Astronomie — Grundlagen und Konzepte. De Gruyter, Berlin / New York 2000, ISBN 3-11-015148-0.
• Пассажный инструмент // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)