Пастка ліквідності — Вікіпедія
Па́стка лікві́дності — стан економічної кон'юнктури, при якому відсоткова ставка досягла свого мінімального значення і подальший приріст пропозиції грошей не зможе її зменшити та стимулювати інвестиційний попит.[1]
Термін «Пастка ліквідності» вперше ввів економіст, прихильник кембриджської школи кількісної теорії грошей Д. Робертсоном[2]. Теоретичні положення щодо входження до такого стану викладені Дж. М. Кейнсом в роботі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».
Дж. Кейнс вважав, що під час Великої депресії економіка потрапила саме в таку пастку ліквідності. Хоча багато економістів вважають, що це суцільно теоретична модель і важко зустріти таку пастку на практиці.
Системний вплив «пастки ліквідності» на економіку характеризується неможливістю впливу на національний дохід за рахунок підвищення пропозиції грошей. Процентна ставка знаходиться на дуже низькому рівні і далі падати вона не буде. Можливе тільки її підвищення. За цих умов власники грошей не мають бажання інвестувати їх. Приріст грошей не направляється на інвестиції, а поглинається спекулятивним попитом, тобто осідає на руках. Оскільки процентна ставка не змінюється, то інвестиції і рівень виробництва залишаються постійними. Механізми ринкового регулювання не забезпечують вихід із цієї ситуації. Необхідний імпульс із-за меж ринкової системи. Цим імпульсом служить бюджетно-фіскальна політика.
З виникненням ліквідної пастки пов'язана небезпека виникнення «інвестиційної пастки», коли попит на інвестиції повністю нееластичний за ставкою відсотка.
- ↑ Liquidity Trap(англ.)
- ↑ "Основні моделі макроекономіки"[недоступне посилання з липня 2019]
- Willem H. Buiter "Liquidity Traps How to Avoid Them and How to Escape Them"(англ.)
- Юхименко П.І. "Історія економічних учень. Навчальний посібник"[недоступне посилання з липня 2019]
- "Кейнсіанська пастка ліквідності" в реаліях української економіки
- Банківська система України перебуває в "пастці ліквідності"
Банківська система України перебуває в "пастці ліквідності". Таку думку під час 6-ї щорічної конференції інституту Адама Сміта Українського банківського форуму озвучив голова правління "Першого українського міжнародного банку" (ПУМБ) Костянтин Вайсман