Патон Володимир Євгенович — Вікіпедія

Патон Володимир Євгенович
Ім'я при народженні	Патон Володимир Євгенович
Народився	18 лютого 1917(1917-02-18) Київ
Помер	28 лютого 1987(1987-02-28) (70 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	українці[1]
Діяльність	науковець
Alma mater	Уральський державний технічний університет
Галузь	електрозварювання
Заклад	Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України
Посада	начальник дослідницького конструкторсько-технічного бюро НДІ електрозварювання (1943—1987)
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Батько	Патон Євген Оскарович
Мати	Будде Наталія Вікторівна
Брати, сестри	Патон Борис Євгенович
У шлюбі з	Кошкіна Тамара Семенівна
Діти	Патон Наталія Володимирівна
Нагороди

Володи́мир Євге́нович Пато́н (18 лютого 1917(19170218), Київ — 28 лютого 1987, Київ, УРСР, СРСР) — радянський науковець, доктор технічних наук, заслужений винахідник УРСР (1982), старший брат президента НАН України академіка Бориса Патона.

Народився 1917 року в Києві в родині Євгена Оскаровича Патона та Наталії Вікторівни Будде.

На мості Патона на початку 1940-х впровадив технологію автоматичного зварювання вертикальних швів — апарат, що повз по стінці, сконструював Володимир.

Закінчив Свердловський індустріальний інститут. До листопада 1943 року працював технологом на металургійному заводі. Надалі перейшов до Інституту електрозварювання; до 1987 року — начальник начальник відділу і заступник начальника дослідницького конструкторсько-технічного бюро Науково-дослідного інституту електрозварювання.

Спеціаліст та винахідник у царині металургії та електрозварювання; 1951 року захистив кандидатську дисертацію.

Був одружений двічі; у другому шлюбі з Тамарою Семенівною Кошкіною 1962 року народилася донька Наталія.

Лауреат Сталінської премії 3-го ступеня 1949 року — за корінне вдосконалення методів будівництва магістральних газопроводів.

Був різносторонньою особистістю — спортсмен, захоплювався велосипедом та мисливець, колекціонував альбоми по живопису.

Займався вдосконалюванням основ проектування нової зварювальної техніки, систем керування зварювальними процесами, устаткування для виробництва металевих конструкцій, вирішенням інших конструкторських проблем.

Є автором 49 патентів.

Помер 1987 року, похований на Байковому кладовищі.

Серед патентів:

• «Пристрій для подачі електродного дроту», співавтори Дерев'янко Микола Григорович, Дудко Данило Андрійович, Ігнатьєв Володимир Георгійович, Притула Сергій Іванович, Ткаченко Іван Никифорович, Ткаченко Роман Никифорович.
• «Пристрій для автоматичного зварювання під флюсом в стелевому положенні», співавтори Варенчук Павло Олександрович, Дубовецький Василь Якович, Ковальов Валентин Деонисович, Новиков Анатолій Максимович, Пашкевич Валентин Рафаїлович, Тищенко Василь Васильович, Чвертко Анатолій Іванович.

• Ордени «Знак Пошани» (1976), Трудового Червоного Прапора (1984),
• Лауреат Сталінської премії 3-го ступеню (1949), Державної премії УРСР (1972);

• Патони

• Патон Володимир Євгенович(рос.)
• Про що змовчав академік
• Володимир Євгенович Патон(рос.)
• Патенти автора(рос.)

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.