Патрік Зюскінд — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зюскінд.
Патрік Зюскінд
Patrick Süskind
Народився26 березня 1949(1949-03-26) (75 років)
Амбах, Баварія, ФРН
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Діяльністьписьменник, кіносценарист, романіст, драматург
Сфера роботисценічне мистецтво і літературна діяльністьd[1]
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1975)[2]
Роки активності1980 — тепер. час
Напрямокпостмодернізм
Жанрроман, п'єса
Magnum opusПарфуми (1985)
ЧленствоНімецька кіноакадемія
Нагороди
CMNS: Патрік Зюскінд у Вікісховищі

Патрік Зюскінд (нім. Patrick Suskind; 26 березня 1949, Амбах, Баварія, ФРН) — німецький письменник і кіносценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Виріс у невеликому баварському містечку Гольцгаузен. Кар'єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав середньовічну та новітню історію в Мюнхенському університеті. Пізніше вчився в Екс-ан-Провансі (Франція), щоб покращити свої знання французької. У подальшому вивчав англійську, іспанську, латинську, грецьку, також політологію, мистецтво та теологію.

Його батько Вільгельм Емануель Зюскінд — письменник, перекладач, журналіст, мати – вчителька фізкультури, старший брат Мартін Е. Зюскінд працює також журналістом. Зюскінд мав не тільки природний нахил до літературної творчості, але й генетичну схильність: його батько був знайомий з родиною Томаса Манна, писав літературні тексти й працював у різних газетах, останньою була «Sueddeutsche Zeitung». Крім того, батько Патріка Зюскінда вів добропорядний спосіб життя і був відомий своєю гостинністю та своїми «чайними вечорами», на яких малий Патрік, розважаючи гостей, мав демонструвати своє вміння грати на піаніно.

Взагалі, музична освіта відіграла, очевидно, неабияку роль у розвитку хлопчика, але залишила й травмуючі спогади. Не лише твір-монолог «Контрабас», а й автобіографічна «Історія пана Зоммера» є прикладом подібного щемкого досвіду в його житті. Якщо П. Зюскінд у своїх творах знову й знову повертається до теми мистецтва, становлення генія і його катастрофи, то виникає припущення, що так само як його ранній досвід невдач у мистецтві, так і протест проти батька знайшли своє відбиття в його книгах. Коли Зюскінд в «Історії пана Зоммера» через свого головного героя вимовляє знамените «Та дайте ж ви мені, нарешті, спокій!», стає ясно, що це говориться так само палко й самим автором. Зюскінд охарактеризував своє письменство як відмову від «нещадного примусу до глибини», чого вимагала літературна критика.

Зюскінд майже не дає інтерв'ю, не виступає на публіці і відхилив декілька нагород, які йому були присуджені за досягнення в області літератури. Він навіть не з'явився на світову презентацію екранізації його роману «Запахи» 7 вересня 2006 в Мюнхені. До того ж, майже немає зображень із Зюскіндом (офіційно в цілому світі є тільки три фотографії Зюскінда). Патрік Зюскінд проживає зі своєю супутницею життя Тетяною Граф і спільним сином Якобом переважно в Мюнхені.

Творчість

[ред. | ред. код]

Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Парфуми» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. Часто Зюскінд описує (анти)героїв, які шукають своє місце в цьому світі та в стосунках з іншими людьми. Оскільки Зюскінд сповідує відлюдницький спосіб життя, можна припустити, що він прагне виразити свої власні почуття, наочний приклад цьому твір «Історія пана Зоммера».

Твори

[ред. | ред. код]
  • Контрабас (Der Kontrabass), 1980
  • Парфуми (Das Parfum — нім. Дух, Запах, Аромат), 1985 (переклад українською Зюскінд П. Запахи: Роман // Всесвіт. — 1993. — № 11—12)
  • Голубка (Die Taube), 1987
  • Історія пана Зоммера (Die Geschichte von Herrn Sommer), 1991
  • Три історії та одне спостереження (Drei Geschichten und eine Betrachtung), 1995
  • Про любов та смерть (Über Liebe und Tod), 2006

Кіносценарії

[ред. | ред. код]
  • Звичайне божевілля (Der ganz normale Wahnsinn), 1980, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Монако Франце (Monaco Franze), 1982, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Кір Рояль (Kir Royal), 1986, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Россіні або Вбивче питання, хто з ким спав (Rossini oder die mörderische Frage, wer mit wem schlief), 1997, спільно з Гельмутом Дітлем
  • Шукати та знайти любов (Vom Suchen und Finden der Liebe), 2005, спільно з Гельмутом Дітлем

Екранізація творів у кіно

[ред. | ред. код]

Переклади і видання українською

[ред. | ред. код]
Оповідання
  • Патрік Зюскінд. Історія пана Зоммера. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1995. № 1. стор. 4—25.
Романи, новели, п'єси
  • Патрік Зюскінд. Запахи. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1993. № 11—12
  • (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2003. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-2120-1
  • (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2005. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-2868-0
  • (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2006. 287 стор. (Література). ISBN 966-03-3602-0
  • (передрук) Патрік Зюскінд. Парфуми: Історія одного вбивці. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2016. 287 стор. (Карта світу). ISBN 978-966-03-5297-1
  • Патрік Зюскінд. Контрабас. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. // журнал "Всесвіт". 1996. № 12. стор. 63—150
  • (передрук) Патрік Зюскінд. Контрабас. Переклад з німецької: Ірина Фрідріх. Харків: Фоліо, 2005. 128 стор. (Література). ISBN 966-03-2804-4
  • Патрік Зюскінд. Голуб. Переклад з німецької:Ірина Андрієнко-Фрідріх. Харків: Фоліо, 2012. 159 стор. (Карта світу). ISBN 978-966-03-4805-9

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Focus Online — 1996.

Посилання

[ред. | ред. код]
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патрік_Зюскінд&oldid=30841205