Патриція Ентоні — Вікіпедія

Патриція Ентоні
Народилася29 березня 1947(1947-03-29)[1][2]
Сан-Антоніо
Померла2 серпня 2013(2013-08-02)[3][4] (66 років) або 2 липня 2013(2013-07-02)[1] (66 років)
Країна США
Діяльністьписьменниця, письменниця-романістка, письменниця наукової фантастики
Сфера роботифантастика
Magnum opusBrother Termited
Нагороди

Патриція Марі Ентоні (англ. Patricia Anthony; 29 березня 1947 — 2 липня 2013) — американська авторка наукової фантастики та сліпстриму[5]. 1992 року в журналі Cold Allies Ентоні опублікувала свій перший науково-фантастичний роман про прибуття інопланетян у розпал Третьої світової війни XXI століття[6]. Далі були «Брат Терміт», «Совість бігля», «Щасливий поліціянт», «Колиска пишноти» та «Божі вогні», у кожному з яких науково-фантастичні сюжети у нетрадиційний спосіб поєднувалися з іншими жанрами. Кілька її короткометражних творів було перевидано в збірці «Їжа спогадів» 1998 року.

Найвідомішим і найвизнанішим твором Ентоні є, мабуть, «Брат Терміт» 1993 року — розповідь про політичні інтриги, що ведеться від імені лідера інопланетян, які окупували Сполучені Штати. Права на фільм «Брат Терміт» придбав Джеймс Кемерон, а Джон Сейлз написав до нього сценарій. Але наразі фільм так і не було знято[7].

Після початкового успіху Ентоні три роки викладала творче письмо в Південному методистському університеті, і з розвитком творчого шляху вона дедалі більше виходила за традиційні межі науково-фантастичного жанру[6]. Її роман 1998 року «Фландрія» — просякнута метафізикою розповідь про американського снайпера в британській армії під час Першої світової війни — явив собою цілковитий розрив з її науково-фантастичним минулим та останній вихід її твору в Ace Books. Якщо твір і не був комерційно успішним, то це був успіх серед критиків.

Після публікації «Фландрії» Ентоні припинила писати наукову фантастику й почала працювати сценаристкою, хоча жоден із її сценаріїв не отримав втілення у кінематографі. 2006 року Ентоні закінчила новий роман, але він так і залишився неопублікованим.

У 1970-х роках Ентоні жила у Бразилії й згодом використала цей досвід при написанні твору «Колиска пишноти».

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Холодні союзники (1992)
  • Брат Терміт (1993)
  • Совість Бігля (1993)
  • Щасливий поліцейський (1994)
  • Колиска блиску (1996)
  • Божі вогні (1997)
  • Фландрія (1998)
  • Поїдання спогадів (1998)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ http://www.isfdb.org/cgi-bin/eaw.cgi?1564
  3. ↑ Patricia Anthony (1947-2013)
  4. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  5. ↑ Locus Publications (6 вересня 2013). Patricia Anthony (1947–2013). Locusmag.com. Процитовано 8 вересня 2013.
  6. ↑ а б Blashcke, Jayme Lynn (June 1999). A Conversation With Patricia Anthony. Interzone. Процитовано 16 жовтня 2013.
  7. ↑ Dunkley, Cathy (12 травня 2003). Anthony's Cinema Revival. Daily Variety. Процитовано 16 жовтня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патриція_Ентоні&oldid=43383944