Пашков Олександр Костянтинович — Вікіпедія

Олександр Пашков
Особові дані
Повне ім'я Олександр Констянтинович
Пашков
Народження 28 серпня 1944(1944-08-28) (80 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР
Росія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
«Метробуд» (Москва)
«Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962–1963
1963–1967
1967–1969
1969–1974
1974–1980
1980–1982
«Локомотив» М
«Крила Рад» М
ЦСКА
«Динамо» М
«Хімік» В
«Крила Рад» М
? (-?)
 ? (-?)
 ? (-?)
103 (-275)
185 (-548)
17 (-65)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1965–1978 СРСР 11 (-?)
Нагороди і звання
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Констянтинович Пашков (рос. Алекса́ндр Константи́нович Пашко́в; нар. 28 серпня 1944, Москва, СРСР) — радянський хокеїст (воротар), тренер і телевізійний коментатор. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу і Європи.

Із біографії

[ред. | ред. код]

Народився 28 серпня 1944 у Москві. Вихованець хокейної школи столичного клуба «Метробуд». Виступав за московські команди «Локомотив» (1962–1963), «Крила Рад» (1963–1967, 1980–1982), ЦСКА (1967–1969), «Динамо» (1969–1974) і воскресенський «Хімік» (1974–1980). У складі ЦСКА вигравав чемпіонат і кубок СРСР 1968 року. З «Динамо» здобував срібну і бронзову нагороди національної ліги, був володарем і фіналістом кубка СРСР. Всього у вищій лізі чемпіонату СРСР провів 506 матчів. За результатами року чотири рази обирався до списку найкращих хокеїстів країни.

З московським «Спартаком» їздив у турне по Північній Америці (1978 рік). У поєдинку з тогочасним володарем кубка Стенлі, «Монреаль Канадієнс», був визнаний найкращим гравцем радянської команди. З середини 90-х років цим кубком щорічно нагороджується найкращий хокейний воротар Росії[1].

За національну збірну дебютував 26 листопада 1965. У Празі радянські спортсмени поступилися збірній Чехословаччини (2:4). У складі збірної СРСР здобув олімпійську золоту нагороду у Саппоро і титули чемпіона світу та Європи 1978 року. На Олімпійських іграх і чемпіонатах світу провів три поєдинки, а всього у складі збірної СРСР — одинадцять матчів.

В 1972 році закінчив Московський обласний державний інститут фізичної культури. По завершенні ігрової кар'єри працював у дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву московського «Спартака». В 1987–1992 роках був наставником воротарів збірної СРСР. В подальшому тренував голкіперів клубних команд: 1993 — «Спартак» (Москва), 1994–1998 — ЦСКА (Москва), 1999–2000 — «Торпедо» (Ярославль), 2001 — «Салават Юлаєв» (Уфа), 2002 — «Лада» (Тольятті), 2003 — «Амур» (Хабаровськ). Працював коментатором на телеканалі «Спорт».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика виступів у збірній

[ред. | ред. код]
Дата Місто Суперник Рахунок
1 26.11.1965 Прага  Чехословаччина 2 : 4
2 21.01.1972 Тампере  Фінляндія 7 : 2
3 24.01.1972 Стокгольм  Швеція 3 : 4
4 01.02.1972 Саппоро  НДР 14 : 1
5 10.02.1972 Саппоро  Польща 9 : 3
6 15.02.1972 Токіо  Польща 10 : 0
7 16.02.1972 Токіо  Японія 9 : 5
8 11.04.1978 Тампере  Фінляндія 4 : 2
9 14.04.1978 Стокгольм  Швеція 7 : 1
10 30.04.1978 Прага  Фінляндія 6 : 3
11 01.05.1978 Прага  НДР 10 : 2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інтерв'ю на сайті газети «Советский спорт» [1] [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]