Педді Демарко — Вікіпедія

Педді Демарко
Загальна інформація
Повне ім'яПаскуаль Демарко
Прізвиськоангл. The Brooklyn Billygoat
ГромадянствоСША США
Народження10 лютого 1928(1928-02-10)
Бруклін, Нью-Йорк, США
Смерть13 грудня 1997(1997-12-13) (69 років)
Солт-Лейк-Сіті, Юта, США
Вагова категоріялегка
Зріст168 см
Розмах рук178 см
Професіональна кар'єра
Перший бій20 березня 1945
Останній бій3 листопада 1959
ПоясWorld Lightweight Title
Боїв104
Перемог75
Перемог нокаутом8
Поразок26
Поразок нокаутом7
Нічиїх3

Паскуаль «Педді» Демарко (англ. Pasquale «Paddy» DeMarco; 10 лютого 1928 — 13 грудня 1997) — американський професійний боксер, чемпіон світу з боксу у легкій вазі (1954).

Боксерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У професійному боксі дебютував 20 березня 1945 року.

5 березня 1954 року на арені Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку зустрівся в поєдинку за звання чемпіона світу у легкій вазі з чинним на той час чемпіоном світу Джиммі Картером. Одноголосним рішенням суддів перемогу і звання чемпіона світу у легкій вазі здобув Педді Демарко.[1]

17 листопада того ж року у Коу-Пелес в Дейлі-Сіті провів бій-реванш. Протягом бою Демарко двічі, у 9-му та 14-му раундах, побував у нокдауні. Бій завершився технічним нокаутом у 15-му раунді та втратою Демарко чемпіонського титулу.[2]

У листопаді 1959 року завершив боксерську кар'єру. Всього провів 104 бої, у 75 з яких здобув перемогу.[1]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б "Paddy DeMarco". BoxRec.
  2. "Jimmy Carter Regains Lightweight Boxing Crown by Scoring TKO", The Times Record, Troy, New York, p. 48, 18 November 1954.