Пелей — Вікіпедія

Пелей
Народився	Егіна
Діяльність	політик
Посада	король мірмідонянd і king of Phtiotisd
Батько	Еак[1][2]
Мати	Endeïsd
Брати, сестри	Menoetiusd і Теламон[1]
У шлюбі з	Antigone[d][3], Фетіда і Laodameiad
Діти	Ахіллес, Полідора[d] і Polymeled
Волосся	біляве волосся
Медіафайли у Вікісховищі

Пеле́й (грец. Πηλέας) — син егінського царя Еака та Ендеїди, брат Теламона, володар мірмідонян у Фтії (Фессалія).

Убивши свого брата Фока, Пелей і Теламон утекли у Фтію до царя Евріта, який очистив Пелея від провини й віддав за нього заміж свою дочку Антігону. Під час калідонського полювання Пелей ненавмисне вбив Евріта і мусив покинути Фтію. Він оселився у свого друга Акаста, владаря Іолку.

У нього закохалась Акастова дружина Астідамія, проте Пелей не відповів їй взаємністю. Щоб помститись, Астідамія сказала Пелеєвій дружині Антігоні, нібито він хоче одружитися з дочкою Акаста Стеропою. Антігона з розпуки повісилася (порівняйте біблійну розповідь про вродливого Йосифа та дружину Пентефрія, єгипетську казку про двох братів, міф про Федру й Іпполіта тощо).

Астідамія обмовила Пелея також перед чоловіком, сказавши, що гість переслідував її своїм коханням. Розгніваний Акаст, дотримуючись звичаїв гостинності, не хотів убивати друга в своєму домі, але, запросивши на полювання, залишив його без зброї на горі Пеліон на поталу кентаврам. Пелей чудом урятувався. У нагороду за його безневинність боги дали йому за дружину нереїду Фетіду, що народила від нього Ахіллеса.

Пелей здобув Іолк, прогнав Акаста і вбив його дружину, але згодом був вигнаний з міста й помер під час морських мандрів. За Піндаром, після смерті Пелей став суддею в підземному царстві разом із Кроносом, Кадмом і Ахіллесом. За однією з версій, Пелей брав участь у поході аргонавтів, у поході Геракла на Трою тощо.

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• „Пелей і Фетіда.“