French
DeutschПеприк Назар Володимирович — Вікіпедія
| Пеприк Назар Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 лютого 1981 м. Пустомити, Львівська область | |
| Смерть | 16 серпня 2014 (33 роки) с. Красне, Сорокинський район, Луганська область(артилерійський обстріл) | |
| Громадянство | Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
На́зар Во́лодимирович Пе́прик (16 лютого 1981, м. Пустомити, Львівська область — 16 серпня 2014, с. Красне, Сорокинський район, Луганська область) — старший прапорщик Збройних сил України. Учасник війни на сході України.
Народився 16 лютого 1981 року у м. Пустомити, Львівської області. Мешкав у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області.
Навчався у Зимновідській ЗОШ № 2 до восьмого класу. У зв'язку з переїздом батьків, 9-й клас закінчив у м. Пустомити.
Згодом навчався в Янівському професійно-технічному училищі (зараз — Художнє професійно-технічне училище ім. Й. П. Станька), а з 2003 по 2009 р.р — в Українській академії друкарства у м. Львові.
Сам вирішив піти служити до українського війська. З 15 червня 1999 року по 11 листопада 2000 року проходив строкову військову службу у Хирові в 80-ій окремій аеромобільній бригаді. Під час розподілу його порекомендували у президентські війська, але Назар хотів служити саме у ВДВ.
З травня 2001 року по грудень 2011 року служив за контрактом в Управлінні СБУ Львівської області на посаді прапорщика, а з лютого 2014 року по 16 серпня 2014 року — на посаді техніка аеромобільно-десантної роти аеромобільного батальйону у званні старшого прапорщика.[1]
Згодом звільнився та пішов працювати до військової частини А-0284 80-ї окремої аеромобільної бригади. Разом зі своєю частиною, як старший технік, поїхав на схід України.[2]
Загинув 16 серпня 2014 року під час артобстрілу у боях під Красним на Луганщині.[3] Разом з Назаром загинули Тарас Кулєба, Ігор Добровольський, Артур Лі, Владислав Муравйов, Іван Пасевич, Денис Мирчук, Олег Тюріков, Олександр Філь, Денис Часовий, вижив лише Петро Бавтро.[4]
У Назара залишились батьки, сестра, дружина, дитина.
Похований на місцевому цвинтарі 20 серпня 2014 року у Зимній Воді, Пустомитівського району, Львівської області[5].
- Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни», нагороджений, посмертно, орденом «За мужність» III ступеня
- нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 32.
- Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[6]
- Почесний громадянин Пустомитівського району (розпорядження голови Пустомитівської районної ради Львівської області № 505 від 14 жовтня 2014 року)[7]
- У вересні 2016 року на фасаді будівлі пустомитівської загальноосвітньої школи № 1 (вулиця Паркова, 2) йому відкрито меморіальну дошку.
- ↑ Зимна Вода-Новини - ZV. www.facebook.com (укр.). Процитовано 4 серпня 2019.
- ↑ Я дякую вам, хлопці, за життя…
- ↑ Пеприк Назар Володимирович[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Пеприк Назар Володимирович
- ↑ Назар Пеприк
- ↑ Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях! В Міноборони вшанували загиблих захисників
- ↑ Назар Володимирович Пеприк