Перепис населення США (1850) — Вікіпедія

Перепис населення США 1850 року
Печатка Бюро статистики
Загальна інформація
КраїнаСполучені Штати Америки
Дата1 червня 1850
Населення23 191 876
Процентні зміни35,9 %
Найнаселеніший регіонНью-Йорк
3 097 394

Перепис населення США 1850 р. був сьомим переписом США. Воно визначило населення Сполучених Штатів в розмірі 23 191 876 (на 35,9 відсотка збільшилось порівняно з переписом 1840 року). Загалом населення включало 3 204 313 рабів.

Хоча офіційною датою перепису було 1 червня 1850 р.[1] заповнені форми перепису свідчать про те, що опитування продовжували проводитися протягом решти року.

Це був перший перепис населення, де була спроба зібрати інформацію про кожного члена кожного домогосподарства; жінки та діти вперше названі. До 1850 року в даних перепису фіксували лише прізвище голови домогосподарства та широкий статистичний облік інших членів домогосподарств (троє дітей до п'яти років, одна жінка віком від 35 до 40 років тощо). Раби були перелічені за статтю, передбачуваним віком та прізвищем власника. Це був також перший перепис населення, який запитав про місце народження вільних жителів.

Гінтон Роуан Хелпер широко використовував результати перепису 1850 року у своїй політично горезвісній книзі «Насувається криза півдня» (1857).

Список питань

[ред. | ред. код]
Бланк перепису 1850 року. Домогосподарство Лінкольна у Спрінгфілді, штат Іллінойс, включало Авраама (написано "Абрам"), Мері, Роберта (Тодда) та Катаріну Гордон (18 років, народилася в Ірландії), ймовірно, слуга.

Перепис 1850 року, Додаток 1, Вільні мешканці, збирав таку інформацію[2]:

  • Ім'я
  • Вік
  • Стать
  • Колір (білий, чорний або мулат) для кожної людини
  • Чи є глухим, німим, сліпим, божевільним чи душевнохворим
  • Вартість нерухомості (потрібна всім вільним особам)
  • Професія (професія або спеціальність кожного чоловіка старше 15 років)
  • Місце (держава, територія чи країна) народження
  • Чи одружувався впродовж року
  • Чи відвідував школу впродовж року
  • Чи в змозі читати та писати (для осіб старше 20 років)
  • Чи бідний, чи засуджений

Населення штатів

[ред. | ред. код]
Штат Кількість населення
01 Нью-Йорк 3 097 394
02 Пенсільванія 2 311 786
03 Огайо 1 980 329
04 Вірджинія 1 119 348
05 Теннессі 1 002 717
06 Массачусетс 994 514
07 Індіана 988 416
08 Кентуккі 982 405
09 Джорджія 906 185
10 Північна Кароліна 869 039
11 Іллінойс 851 470
12 Алабама 771 623
13 Міссурі 682 044
14 Південна Кароліна 668 507
15 Міссісіпі 606 526
16 Мен 583 169
17 Меріленд 583 034
18 Луїзіана 517 762
19 Нью-Джерсі 489 555
20 Мічиган 397 654
21 Коннектикут 370 792
22 Нью-Гемпшир 317 976
23 Вермонт 314 120
24 Вісконсин 305 391
X Західна Вірджинія

(на той час була частиною Вірджинії)

302 313
25 Техас 212 592
26 Арканзас 209 897
27 Айова 192 214
28 Род-Айленд 147 545
29 Каліфорнія 92 597
30 Делавер 91 532
31 Флорида 87 445
X Нью-Мексико 61 547
X Колумбія(федеральний округ) 51 687
X Орегон 12 093
X Юта 11 380
X Міннесота 6 077
X Вашингтон 1 201

100 найбільших міст

[ред. | ред. код]
Місто Штат Кількість населення[3]
01 Нью-Йорк Нью-Йорк 515 547
02 Балтимор Меріленд 169 054
03 Бостон Массачусетс 136 881
04 Філадельфія Пенсільванія 121 376
05 Новий Орлеан Луїзіана 116 375
06 Цинциннаті Огайо 115 435
07 Бруклін(зараз Нью-Йорк) Нью-Йорк 96 838
08 Сент-Луїс Міссурі 77 860
09 Спрінг Гарден

(зараз Філадельфія)

Пенсільванія 58 894
10 Олбані Нью-Йорк 50 763
11 Нортен Лібертіес

(зараз Філадельфія)

Пенсільванія 47 223
12 Кенсінгтон

(зараз Філадельфія)

Пенсільванія 46 774
13 Піттсбург Пенсільванія 46 601
14 Луїсвілл Кентуккі 43 194
15 Чарлстон Південна Кароліна 42 985
16 Баффало Нью-Йорк 42 261
17 Провіденс Род-Айленд 41 513
18 Вашингтон Колумбія(федеральний округ) 40 001
19 Ньюарк Нью-Джерсі 38 894
20 Саутварк

(зараз Філадельфія)

Пенсільванія 38 799
21 Рочестер Нью-Йорк 36 403
22 Лоувел Массачусетс 33 383
23 Уільямсберг

(зараз Нью-Йорк)

Нью-Йорк 30 780
24 Чикаго Іллінойс 29 963
25 Трой Нью-Йорк 28 785
26 Ричмонд Вірджинія 27 570
27 Мояменінг

(зараз Філедельфія)

Пенсільванія 26 979
28 Сірак'юс Нью-Йорк 22 271
29 Аллегейні Пенсільванія 21 262
30 Детройт Мічиган 21 019
31 Портленд Мен 20 815
32 Мобіл Алабама 20 515
33 Нью-Гейвен Коннектикут 20 345
34 Сейлем Массачусетс 20 264
35 Мілвокі Вісконсин 20 061
36 Роксбері Массачусетс 18 364
37 Коламбус Огайо 17 882
38 Ютіка Нью-Йорк 17 565
39 Чарлтон Массачусетс 17 216
40 Вустер Массачусетс 17 049
41 Клівленд Огайо 17 034
42 Нью-Бедфорд Массачусетс 16 443
43 Редінг Пенсільванія 15 743
44 Саванна Джорджія 15 312
45 Кембридж Массачусетс 15 215
46 Бангор Мен 14 432
47 Норфолк Вірджинія 14 326
48 Лінн Массачусетс 14 257
49 Лафаєтт Луїзіана 14 190
50 Пітерсберг Вірджинія 14 010
51 Вілмінгтон Делавер 13 979
52 Манчестер Нью-Гемпшир 13 932
53 Гартфорд Коннектикут 13 555
54 Ланкастер Пенсільванія 12 369
55 Освіго Нью-Йорк 12 205
56 Спрингфілд Массачусетс 11 766
57 Фолл-Ривер Массачусетс 11 524
58 Пукіпсі Нью-Йорк 11 511
59 Вілінг Вірджинія 11 435
60 Патерсон Нью-Джерсі 11 334
61 Дейтон Огайо 10 977
62 Тонтен Массачусетс 10 441
63 Нашвіл Теннессі 10 165
64 Портсмут Нью-Гемпшир 9 738
65 Ньюберіпорт Массачусетс 9 572
66 Ньюпорт Род-Айленд 9 563
67 Оберн Нью-Йорк 9 548
68 Камден Нью-Джерсі 9 479
69 Огаста Джорджія 9 448
70 Ковінгтон Кентуккі 9 408
71 Нью Лондон Коннектикут 8 991
72 Скенектаді Нью-Йорк 8 921
73 Мемфіс Теннессі 8 841
74 Александрія Вірджинія 8 734
75 Монтгомері Алабама 8 728
76 Портсмут Вірджинія 8 626
77 Конкорд Нью-Гемпшир 8 576
78 Нантакет Массачусетс 8 452
79 Дорджтаун

(зараз місто Вашингтон)

Колумбія(федеральний округ) 8 366
80 Чикопі Массачусетс 8 291
81 Лоренс Массачусетс 8 282
82 Огаста Мен 8 225
83 Довер Нью-Гемпшир 8 196
84 Нью Олбані Індіана 8 181
85 Лексінгтон Кентуккі 8 159
86 Данверс Массачусетс 8 109
87 Індіанаполіс Індіана 8 091
88 Лінчбург Вірджинія 8 071
89 Бат Мен 8 020
90 Медісон Індіана 8 012
91 Дорчестер Массачусетс 7 969
92 Зейнсвілл Огайо 7 929
93 Гарісберг Пенсільванія 7 834
94 Глостер Массачусетс 7 786
95 Ворік Род-Айленд 7 740
96 Норт-Провіденс Род-Айленд 7 680
97 Вотервліт Нью-Йорк 7 564
98 Поттсвілл Пенсільванія 7 515
99 Вілмінгтон Північна Кароліна 7 264
100 Істон Пенсільванія 7 250

Територія Юта

[ред. | ред. код]

Перепис на території Юта був проведений у 1851 році. Секретар території Бротон Харріс відмовився засвідчувати перепис. Харріс скаржився, що Брігам Янг провів перепис без нього, заявив про декілька порушень, і приховував кошти, відведені для перепису[4]. Суперечка сприяла рішенню Харріса приєднатись до інших чиновників 1851 року та залишив свою посаду. Відносини з федеральним урядом продовжували погіршуватися і врешті-решт вилилися у війну в Юті.

Чиновники місцевого самоврядування побоювалися, що поневолене населення може перешкодити прагненню території до державності, оскільки певні члени Конгресу були стурбовані розширенням рабства на західні території[5]. Перепису рабів 1850 року для території Юта повідомляв лише про 26 рабів, із зазначенням, що всі вони прямували до Каліфорнії, і не фіксує інших поневолених людей, що залишилися на території Юти[6]. Джон Девід Сміт підрахував, що до 1850 року в штаті Юта було 100 афроамериканців, дві третини з них поневолені[7].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. US Census Bureau, Census History Staff. What day was the census taken each decade? - History - U.S. Census Bureau. www.census.gov (амер.). Процитовано 24 березня 2020.
  2. nysl.ptfs.com https://nysl.ptfs.com/knowvation/app/consolidatedSearch/#autologin/guest/cl=all_lib&field11=9643270. Процитовано 24 березня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Bureau, US Census. Population of the 100 Largest Cities and Other Urban Places. The United States Census Bureau (амер.). Процитовано 24 березня 2020.
  4. Reeve, W. Paul; Parshall, Ardis E. (2010). Mormonism: A Historical Encyclopedia (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-1-59884-107-7.
  5. Ricks, Nathaniel R. (August 2007). A Peculiar Place for the Peculiar Institution: Slavery and Sovereignty in Early Territorial Utah.
  6. J. Willard Marriott Digital Library. collections.lib.utah.edu. Процитовано 24 березня 2020.
  7. Miller, Randall M.; Smith, John David (1997). Dictionary of Afro-American Slavery (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-275-95799-5.