Петроострів — Вікіпедія

село Петроострів
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Тер. громада Новомиргородська міська громада
Код КАТОТТГ UA35060130350022786 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване до 1745 р.
Колишня назва Давидівка
Населення 734
Поштовий індекс 26015
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°42′ пн. ш. 31°18′ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Водойми р. Велика Вись,
оз. Солоне
Місцева влада
Карта
Петроострів. Карта розташування: Україна
Петроострів
Петроострів
Петроострів. Карта розташування: Кіровоградська область
Петроострів
Петроострів
Мапа
Мапа

CMNS: Петроострів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Петроо́стрів (колишні назви — хутір Дави́дівка, Третя рота) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Колишній центр Петроострівської сільської ради.

Населення становить 734 особи.

Географія

[ред. | ред. код]
Петроострів на військово-топографічній карті 1869 року

Село розташоване в західній частині району на кордоні з Черкаською областю. Петроострів лежить в долині річки Велика Вись, на її лівому березі. В межах села в неглибокій улоговині знаходиться Солоне озеро.

Археологія

[ред. | ред. код]

Поблизу Петроострова, за 500 м від лівого берега річки Велика Вись, на мису, утвореному вигином балки, знаходиться поселення Трипільської культури етапу СІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 30-40 га. Тут виявлено кераміку з розписом та антропоморфну пластику.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Перша церква у селі Петроострові, Преображенська, була побудована в 1745 році. Це була дерев'яна однопрестольна будівля без фундаменту. Першим священиком був Григорій Єремеєв.[2]

У 1752 році в Давидівці проживало 56 сімей.

Станом на 1772 рік, у Петроострівському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Преображенська церква, священиком якої з 1772 року був Григорій Федоров. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[3]

Протягом 17521764 років тут розташовувалась Третя рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Петроострове, Петро-острів, Петроострівський шанець.

1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1732 особи (865 чоловічої статі та 868 — жіночої), налічувалось 328 дворових господарств, існували православна церква[4].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Надлацької волості мешкало 2309 осіб, налічувалось 492 дворових господарства, існувала православна церква й школа[5].

За даними 1894 року у селі Якимівської волості мешкало 2830 осіб (1412 чоловічої статі та 1418 — жіночої), налічувалось 511 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 132 учні (100 хлопчиків і 32 дівчинки), 8 лавок, шинок[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3151 особи (1548 чоловічої статі та 1603 — жіночої), з яких 2956 — православної віри[7].

27 січня 1920 року через Петроострів під час Зимового походу проходила Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником, а слідом за ним Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР, який 30 — 31 січня зупинився там на короткий перепочинок[8].

Населення Петроострова в 50-х роках ХХ століття становило близько 5 тисяч чоловік, у школі навчалось 550 учнів (найбільше у Хмелівському районі). На той час у селі діяла МТС — одна з найуспішніших в Україні, що обслуговувала 9 колгоспів. Окрасою її центральної садиби був парк, нині занедбаний.[джерело?]

Населення

[ред. | ред. код]
Динаміка населення
1859 1886 1894 1897 1950 2001
1732 2309 2830 3151 5000 734

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 986 осіб, з яких 440 чоловіків та 546 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 733 особи.[10]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 95,10 %
російська 3,27 %
молдовська 0,95 %
білоруська 0,41 %
вірменська 0,14 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

В селі знаходиться ЗОШ I—III ступенів, лікарняна амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку та 6 магазинів.

Вулиці

[ред. | ред. код]

У Петроострові налічується 14 вулиць:[12]

  • Гагаріна вул.
  • Сонячна вул. (Жовтнева)
  • Дубівська вул. (Кірова)
  • Центральна вул. (Леніна)
  • Мічуріна вул.
  • Молодіжна вул.
  • Набережна вул.
  • Перемоги вул.
  • Пушкіна вул.
  • Бессарабська вул. (Радянська)
  • Левбальська вул. (Суворова)
  • Чкалова вул.
  • Шевченка вул.
  • Бузкова вул. (Щорса)

Спорт

[ред. | ред. код]

В селі Петроострів існує однойменна футбольна команда «Петроострів» яка була створена в середині 2000-х років зусилями молоді села. На даний момент ФК «Петроострів» бере участь в чемпіонаті Новомиргородського району з футболу.

ФК «Петроострів» в 2012

В 2014 році ФК «Петроострів» став чемпіоном Новомиргородського району з футболу не програвши жодного матчу, і лише раз зігравши в нічию з ФК «Легіон» з міста Новомиргорода.[1]

Також в Петроострові народилася Ковпан Валентина Іванівна заслужений майстер спорту СРСР (1976). Виступала за львівську команду товариства «Буревісник». Чемпіонка світу 1973 і 1975 рр. у командних змаганнях із стрільби з лука. Чемпіонка Європи (1978) в особистих і командних змаганнях. Срібний призер першості світу 1973 і 1975 рр. в особистих змаганнях та срібний призер літніх Олімпійських ігор 1976 року в особистих змаганнях.[2]

Релігія

[ред. | ред. код]

Перша церква в селі була збудована близько 17451749 років на честь Преображення Господнього. В цей період священиками тут були: Григорій Єремеєв (1745), Михайло Степанов (17461748), Захарій Іванов (17481754) та вікарій Іоан Захарієв (17481754). В 1754 році частину церковного майна перенесли до слободи Вись.[13]

Нині петроострівська Преображенська церква[14] розташована у пристосованому приміщенні.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  2. Жесан А.П., Москаленко Р.В. (2018). Коробчине. Кропивницький: Центрально-Українське в-во. ISBN 978-966-130-146-6.
  3. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
  4. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1908)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 1816)
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. Вулиці Петроострова на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
  13. Відомості про церковний устрій задніпрських поселень до утворення Нової Сербії // Пивовар А. В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття. — К.: Академперіодика, [[2003]]. — С. 117. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
  14. Пам'ятки архітектури місцевого значення і просто цікаві місця. Кіровоградська область. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 травня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]