Петроострів — Вікіпедія
село Петроострів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Тер. громада | Новомиргородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060130350022786 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | до 1745 р. |
Колишня назва | Давидівка |
Населення | 734 |
Поштовий індекс | 26015 |
Телефонний код | +380 5256 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′ пн. ш. 31°18′ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 142 м |
Водойми | р. Велика Вись, оз. Солоне |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Петроо́стрів (колишні назви — хутір Дави́дівка, Третя рота) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Колишній центр Петроострівської сільської ради.
Населення становить 734 особи.
Село розташоване в західній частині району на кордоні з Черкаською областю. Петроострів лежить в долині річки Велика Вись, на її лівому березі. В межах села в неглибокій улоговині знаходиться Солоне озеро.
Поблизу Петроострова, за 500 м від лівого берега річки Велика Вись, на мису, утвореному вигином балки, знаходиться поселення Трипільської культури етапу СІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 30-40 га. Тут виявлено кераміку з розписом та антропоморфну пластику.[1]
Перша церква у селі Петроострові, Преображенська, була побудована в 1745 році. Це була дерев'яна однопрестольна будівля без фундаменту. Першим священиком був Григорій Єремеєв.[2]
У 1752 році в Давидівці проживало 56 сімей.
Станом на 1772 рік, у Петроострівському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Преображенська церква, священиком якої з 1772 року був Григорій Федоров. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[3]
Протягом 1752–1764 років тут розташовувалась Третя рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Петроострове, Петро-острів, Петроострівський шанець.
1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1732 особи (865 чоловічої статі та 868 — жіночої), налічувалось 328 дворових господарств, існували православна церква[4].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Надлацької волості мешкало 2309 осіб, налічувалось 492 дворових господарства, існувала православна церква й школа[5].
За даними 1894 року у селі Якимівської волості мешкало 2830 осіб (1412 чоловічої статі та 1418 — жіночої), налічувалось 511 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 132 учні (100 хлопчиків і 32 дівчинки), 8 лавок, шинок[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3151 особи (1548 чоловічої статі та 1603 — жіночої), з яких 2956 — православної віри[7].
27 січня 1920 року через Петроострів під час Зимового походу проходила Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником, а слідом за ним Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР, який 30 — 31 січня зупинився там на короткий перепочинок[8].
Населення Петроострова в 50-х роках ХХ століття становило близько 5 тисяч чоловік, у школі навчалось 550 учнів (найбільше у Хмелівському районі). На той час у селі діяла МТС — одна з найуспішніших в Україні, що обслуговувала 9 колгоспів. Окрасою її центральної садиби був парк, нині занедбаний.[джерело?]
1859 | 1886 | 1894 | 1897 | 1950 | 2001 |
---|---|---|---|---|---|
1732 | 2309 | 2830 | 3151 | 5000 | 734 |
▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 986 осіб, з яких 440 чоловіків та 546 жінок.[9]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 733 особи.[10]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,10 % |
російська | 3,27 % |
молдовська | 0,95 % |
білоруська | 0,41 % |
вірменська | 0,14 % |
В селі знаходиться ЗОШ I—III ступенів, лікарняна амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку та 6 магазинів.
У Петроострові налічується 14 вулиць:[12]
- Гагаріна вул.
- Сонячна вул. (Жовтнева)
- Дубівська вул. (Кірова)
- Центральна вул. (Леніна)
- Мічуріна вул.
- Молодіжна вул.
- Набережна вул.
- Перемоги вул.
- Пушкіна вул.
- Бессарабська вул. (Радянська)
- Левбальська вул. (Суворова)
- Чкалова вул.
- Шевченка вул.
- Бузкова вул. (Щорса)
В селі Петроострів існує однойменна футбольна команда «Петроострів» яка була створена в середині 2000-х років зусилями молоді села. На даний момент ФК «Петроострів» бере участь в чемпіонаті Новомиргородського району з футболу.
В 2014 році ФК «Петроострів» став чемпіоном Новомиргородського району з футболу не програвши жодного матчу, і лише раз зігравши в нічию з ФК «Легіон» з міста Новомиргорода.[1]
Також в Петроострові народилася Ковпан Валентина Іванівна заслужений майстер спорту СРСР (1976). Виступала за львівську команду товариства «Буревісник». Чемпіонка світу 1973 і 1975 рр. у командних змаганнях із стрільби з лука. Чемпіонка Європи (1978) в особистих і командних змаганнях. Срібний призер першості світу 1973 і 1975 рр. в особистих змаганнях та срібний призер літніх Олімпійських ігор 1976 року в особистих змаганнях.[2]
Перша церква в селі була збудована близько 1745–1749 років на честь Преображення Господнього. В цей період священиками тут були: Григорій Єремеєв (1745), Михайло Степанов (1746–1748), Захарій Іванов (1748–1754) та вікарій Іоан Захарієв (1748–1754). В 1754 році частину церковного майна перенесли до слободи Вись.[13]
Нині петроострівська Преображенська церква[14] розташована у пристосованому приміщенні.
- Камінський Василь Якович — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина.
- Ковпан Валентина Іванівна — лучниця, заслужений майстер спорту СРСР (1976).
- Кузьмінський Анатолій Іванович — доктор педагогічних наук, професор.
- Поповкін Євген Юхимович — український письменник.
- ↑ Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
- ↑ Жесан А.П., Москаленко Р.В. (2018). Коробчине. Кропивницький: Центрально-Українське в-во. ISBN 978-966-130-146-6.
- ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1908)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 1816)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Вулиці Петроострова на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Відомості про церковний устрій задніпрських поселень до утворення Нової Сербії // Пивовар А. В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття. — К.: Академперіодика, [[2003]]. — С. 117. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
- ↑ Пам'ятки архітектури місцевого значення і просто цікаві місця. Кіровоградська область. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 травня 2011.
- Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009.
- Погода в селі Петроострів
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |