Петропавлівка (Бердянський район) — Вікіпедія
село Петропавлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Тер. громада | Чернігівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA23020150270072315 |
Основні дані | |
Засноване | 1922 |
Населення | 152 (2001)[1] |
Площа | 0,9 км² |
Густота населення | 168,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71213 |
Телефонний код | +380 6140 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°19′6″ пн. ш. 36°8′22″ сх. д. / 47.31833° пн. ш. 36.13944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 181 м |
Відстань до районного центру | 23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71211, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Новоказанкувате, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Петропавлівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 105 осіб (1 січня 2015)[2]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Новоказанкуватська сільська рада.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Село Петропавлівка лежить на відстані 2 км від села Крижчене та за 2,5 км від села Новомихайлівка. По селу протікає струмок що пересихає із загатою.
Засноване село 1922 року переселенцями з с. Петропавлівка Пологівського району. Одними з перших поселенців були 5 братів Дмухів, які своїми силами змайстрували млин-вітряк, що слугував усьому селу. Навіть після колективізації вони працювали в цьому млині. 1924 року в селі громадою побудовано початкову школу. 1928 року на одній та другій вулицях були створені ТСОЗи для спільного придбання техніки й інвентарю. На початку 1930 року в селі утворили колгосп ім. Петровського. Слабкість колгоспу, небажання середняків у нього вступати призвели до розвалу колгоспу і в 1931 році організували комуну. 1934 року знов утворили колгосп. Перед війною колгосп зміцнів, але мирне життя перервалося. На фронтах радянсько-гітлерівської війни воювало 86 петровчан, загинуло 57. У 1974 році збудовано меморіальний комплекс на честь воїнів-земляків, які загинули у війні та насаджений Парк слави. 1950 року в результаті укрупнення колгоспів місцевий колгосп об'єднано з колгоспами сіл Крижчене та Зелений Луг. 1959 року цей колгосп увійшов до складу колгоспу з с. Новомихайлівка. Поступово село потрапляє в розряд неперспективних. 1977 року школу закривають, молодь від'їздить із села.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.[3]
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району[4].
українська мова | російська |
---|---|
98.68% | 1.32% |
- ↑ Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- ↑ Чернігівська територіальна громада - Запорізька область - Децентралізація влади. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |