Печериця — Вікіпедія
Печериця | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Печери́ця або шампіньйо́н[1][2] (Agaricus) — рід грибів порядку агарикальних, до якого належать як їстівні, так і отруйні види, загалом більш ніж 300 видів по всьому світу.
Назва шампіньйо́н походить від фр. champignon (від фр. champ — поле)[3], що означає просто «гриб». Земельна ділянка чи приміщення, де вирощують шампіньйони — шампіньйо́нниця[4].
Характерними ознаками роду печериць є колір пластинок: від рожевуватих у молодих плодових тіл, до темно-коричневих у зрілих грибів, що обумовлено темно-коричневим, бурувато-чорним споровим порошком; а також приросле до ніжки кільце.
Шапинка куляста, конусоподібна або дзвоникоподібна, м'ясиста, щільна, поверхня гладка, луската, білувата, рідше коричнювата. Пластинки вільні, тонкі, вузькі, при дозріванні розпливаються. Ніжка зазвичай центральна, рівна, щільна.
Ростуть на багатому органічними речовинами ґрунті та перегної. Рідко на корі відмерлих дерев, на мурашниках. На галявинах, в лісосмугах, вздовж доріг, на пасовищах, в парках, садах.
Більшість видів печериць не утворюють мікоризи, що робить їх зручним об'єктом промислового грибівництва. Зокрема, у промислову культуру більш ніж у 70-ти країнах світу введено печерицю двоспорову (Agaricus bisporus). Деякі види (наприклад, печериця звичайна (Agaricus campestris)) належать до цінних їстівних грибів. Відомі також отруйні представники, як печериця рудіюча (Agaricus xanthodermus) .
Вчені з Технологічного університету Стівенса (Нью-Джерсі) взяли печерицю, ціанобактерії та наноматеріали й змогли отримати з них електрику (65 нА).[5]
- Печериця садова
- Печериця їстівна
- Печериця польова
- Печериця звичайна
- Печериця рудіюча отруйна
- Печериця темно-луската отруйна
- ↑ Печериця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Шампіньйон // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Шампіньйо́н // Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- ↑ Шампіньйонниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вчені змогли отримати електрику з грибів. Tokar.ua (укр.). 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
- Печериця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1362. — 1000 екз.
- Agaricus [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] Mycobank
- Грибы СССР / М. В. Горленко, М. А. Бондрацева, Л. В. Гарибова и др.; Отв. ред. М. В. Горленко. — М.: Мысль, 1980. — 303 с., ил., 40 . пл. — (Справочники-определители географа и путешественника)
- Костіков, І. Ю.; Джаган, В. В.; Демченко, Е. М.; Бойко, О. А.; Бойко, В. Р.; Романенко, П. О. (2006). У І. Ю., Костіков; В. В., Джаган. Ботаніка. Водорості та гриби. (вид. 2). Київ: «Арістей». с. 342. ISBN 966-8458-67-2.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |