Пилява (герб) — Вікіпедія

Пилява (пол. Pilawa) — шляхетський герб. У синьому полі срібний хрест із двома кінцями ліворуч і трьома праворуч. У клейноді — п'ять страусових пір'їн.

На давній пруській території була місцевість Пилява (Піллау, нім. Pillau, пол. Piława), (тепер м. Балтійськ Калінінградської області Російської Федерації). В цій місцевості між слов'янами і прусами зав'язалася битва. Поступатись не хотів ніхто. Тоді відважний лицар Жирослав із мечем та хоругвою стрімко пробився в середину стану супротивника — і в запеклій сутичці поборов ворожого ватажка. Розгром прусів став неминучим.

Відвага лицаря була помічена і винагороджена. До хреста на його хоругві королем Казимиром ІІ Справедливим було додано ще половина рамена^[1]: хрест став вліво — двораменним, вправо — трираменним.

Найдавніша згадка про герб походить з 1385 року^[2]. Набув широкого поширення в багатьох землях — краківській, сандомирській, руській.

Гербом послугувалися десятки відомих родин, які надавали йому різного кольорового вирішення, поєднували зі щитом, вежами, стрічками, короною, страусиним пір'ям. Найвідоміша з цих родин — Потоцькі, яка мала дві основні гілки — «Золота Пилява» — староста генеральний Стефан Потоцький та нащадки^[3] і «Срібна Пилява».

• Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. — Lwów, 1858. — 192 s. (пол.)
• Skrzypecki Т. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

• Герби білоруськой шляхти. Герб Пилява та його носії. (укр.)