Планетарій — Вікіпедія

Зоряна зала Київського планетарію. Апарат Великий Цейс IV

Планетарій — науково-просвітницька установа, призначена для популяризації природничих наук, а також оптико-механічний пристрій, за допомогою якого створюється реалістична картина зоряного неба.

Історично планетарії було створено для демонстрації небесних явищ, проте сучасні планетарії проводять не тільки астрономічні сеанси, а й демонструють широкий спектр програм з фізики, географії, біології, хімії тощо, проводять різноманітні розважальні та інформаційні заходи (концерти, фестивалі, конференції тощо).

Основна риса планетарію (будівлі) — це спеціальна конструкція із напівсферичною стелею та спеціалізоване обладнання для демонстрації зірок, планет, місячного та сонячного затемнень, метеорних дощів тощо.

Перший у світі планетарій було розроблено у 1923 році та встановлено в Мюнхені у 1925 році.

Проєктор

[ред. | ред. код]

Планетарії світу

[ред. | ред. код]

На сьогодні у світі існує кілька тисяч планетаріїв.

Україна

[ред. | ред. код]

Перший планетарій в Україні — Київський планетарій — відкрився 2 січня 1952 року за ініціативи професора Сергія Всехсвятського. Наразі в Україні діють кілька стаціонарних та мобільних планетаріїв.

Стаціонарні планетарії — планетарії, що діють в спеціально обладнаному приміщенні або будівлі:

зовнішні посилання

[ред. | ред. код]