Пластина — Вікіпедія

Пласти́на (від прасл. *plastъ) — тонка смуга з цупкого матеріалу[1][2]:

Пластинка

[ред. | ред. код]

Пластинка, платівка (від нім. Platte)[2] — назва деяких предметів:

  • Грамофонна платівка — диск з пластичного матеріалу із звуковим записом для програвача, патефона або грамофона.
  • Фотоплатівка — шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків.
  • Листкова пластинка — розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви.
  • Грибна пластинка — одна з складок нижньої сторони шапки (гіменофору) у деяких грибів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Пластина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 565.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.