Плаун — Вікіпедія

Плаун
Lycopodium annotinum
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клас:	Lycopodiopsida
Порядок:	Lycopodiales
Родина:	Плаунові (Lycopodiaceae)
Підродина:	Lycopodioideae
Рід:	Плаун (Lycopodium) L.
Види
дивитись текст
Вікісховище: Lycopodium

Плаун, п'ядич, зелениця^[1] (Lycopodium) — рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Латинська назва Lycopodium походить від грецьких слів грец. ληκοσ («вовк») та грец. ποδιον («лапа»), тобто перекладається як «вовча лапа»^[2].

Лікарська, фарбувальна, декоративна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують спори плауна, відомі під назвою лікоподій — Lycopodium. Їх використовують для виготовлення дитячої присипки і обсипання пілюль. У спорах містяться жирна невисихна олія (до 50 %), алкалоїди, фенольні кислоти, білки, цукри, мінеральні солі. У народній медицині спори плауна застосовують як ранозагоювальний засіб, а стебла — при захворюваннях сечового міхура, печінки, дихальних шляхів, при нетриманні сечі, болях у шлунку, запаленнях шлунка і кишки, при геморої, диспепсіях і ревматизмі. Зовнішньо спори плауна застосовують для засипки ран, опіків, обморожених місць, при екземах, фурункулах, лишаях, рожистих запаленнях.

Спори використовують також у металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці (замість «бенгальських вогнів»). Спори інших видів плауна використовують так само, як і спори плауна звичайного, за винятком спор плауна баранця. Спори й пагони останнього містять алкалоїд селягін, який має отруйну дію. У народній медицині пагони плауна баранця використовують як блювотний, проносний засіб, при лікуванні хронічного алкоголізму і як засіб від куріння. Лікування потрібно проводити під наглядом лікаря. Рослину використовують при ревматизмі, туберкульозі, істерії, неврастенії та порушенні обміну речовин.

Плауни двогострий і баранець застосовують у ветеринарії, особливо від проносу у корів. Вони мають також інсектицидну дію. Відваром з пагонів миють тварин (корів, коней, овець, свиней) від паразитів.

Стебла всіх видів плауна дають синю фарбу, придатну для фарбування тканин. Всі види плаунів декоративні, придатні для виготовлення гірлянд, букетів. У косметичній практиці плауни використовують від фурункульозу та проти облисіння.

Заготовляють спори в кінці літа — на початку осені після пожовтіння колосків. Колоски найкраще збирати в сиру погоду або до опадання роси, зрізуючи ножицями (у жодному разі не можна виривати з кореневищем!) або гострим ножем. Зрізані спороносні колоски обережно складають у мішечки з щільної тканини, щоб не губилися спори. Інколи для збирання застосовують ножиці з припаяною до них металевою коробочкою. Сушать колоски на відкритому повітрі або на горищах, розсипаючи на папері, щільній тканині, в тазах або ночвах. Після висихання колоски просівають через дрібне сито, відділяючи спори. Зберігають спори плаунів у щільно закритих банках, бутлях, подвійних паперових мішках вагою по 5 кг. Усі види плаунів, особливо баранець, потребують дбайливого використання та охорони.

В Україні — 5 негібридних видів. Найпоширеніший плаун звичайний (L. clavatum L), росте в соснових та мішаних лісах. Спори використовують у металургійній промисловості при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль. Інші види: плаун колючий (L. annotinum L), зелениця альпійська (Lycopodium alpinum), зелениця сплющена (Lycopodium complanatum), зелениця триколоскова (Lycopodium tristachyum).

Рід містить приблизно 50 негібридних видів^[3]:

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.

Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.