Плаун — Вікіпедія

Плаун
Lycopodium annotinum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клас: Lycopodiopsida
Порядок: Lycopodiales
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Підродина: Lycopodioideae
Рід: Плаун (Lycopodium)
L.
Види

дивитись текст

Вікісховище: Lycopodium

Плаун, п'ядич, зелениця[1] (Lycopodium) — рід багаторічних, трав'янистих, вічнозелених спорових рослин, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Латинська назва Lycopodium походить від грецьких слів грец. ληκοσ («вовк») та грец. ποδιον («лапа»), тобто перекладається як «вовча лапа»[2].

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Лікарська, фарбувальна, декоративна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують спори плауна, відомі під назвою лікоподій — Lycopodium. Їх використовують для виготовлення дитячої присипки і обсипання пілюль. У спорах містяться жирна невисихна олія (до 50 %), алкалоїди, фенольні кислоти, білки, цукри, мінеральні солі. У народній медицині спори плауна застосовують як ранозагоювальний засіб, а стебла — при захворюваннях сечового міхура, печінки, дихальних шляхів, при нетриманні сечі, болях у шлунку, запаленнях шлунка і кишки, при геморої, диспепсіях і ревматизмі. Зовнішньо спори плауна застосовують для засипки ран, опіків, обморожених місць, при екземах, фурункулах, лишаях, рожистих запаленнях.

Спори використовують також у металургії для обсипання форм при фасонному литті і в піротехніці (замість «бенгальських вогнів»). Спори інших видів плауна використовують так само, як і спори плауна звичайного, за винятком спор плауна баранця. Спори й пагони останнього містять алкалоїд селягін, який має отруйну дію. У народній медицині пагони плауна баранця використовують як блювотний, проносний засіб, при лікуванні хронічного алкоголізму і як засіб від куріння. Лікування потрібно проводити під наглядом лікаря. Рослину використовують при ревматизмі, туберкульозі, істерії, неврастенії та порушенні обміну речовин.

Плауни двогострий і баранець застосовують у ветеринарії, особливо від проносу у корів. Вони мають також інсектицидну дію. Відваром з пагонів миють тварин (корів, коней, овець, свиней) від паразитів.

Стебла всіх видів плауна дають синю фарбу, придатну для фарбування тканин. Всі види плаунів декоративні, придатні для виготовлення гірлянд, букетів. У косметичній практиці плауни використовують від фурункульозу та проти облисіння.

Збирання, переробка та зберігання

[ред. | ред. код]

Заготовляють спори в кінці літа — на початку осені після пожовтіння колосків. Колоски найкраще збирати в сиру погоду або до опадання роси, зрізуючи ножицями (у жодному разі не можна виривати з кореневищем!) або гострим ножем. Зрізані спороносні колоски обережно складають у мішечки з щільної тканини, щоб не губилися спори. Інколи для збирання застосовують ножиці з припаяною до них металевою коробочкою. Сушать колоски на відкритому повітрі або на горищах, розсипаючи на папері, щільній тканині, в тазах або ночвах. Після висихання колоски просівають через дрібне сито, відділяючи спори. Зберігають спори плаунів у щільно закритих банках, бутлях, подвійних паперових мішках вагою по 5 кг. Усі види плаунів, особливо баранець, потребують дбайливого використання та охорони.

Поширення в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні — 5 негібридних видів. Найпоширеніший плаун звичайний (L. clavatum L), росте в соснових та мішаних лісах. Спори використовують у металургійній промисловості при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль. Інші види: плаун колючий (L. annotinum L), зелениця альпійська (Lycopodium alpinum), зелениця сплющена (Lycopodium complanatum), зелениця триколоскова (Lycopodium tristachyum).

Класифікація

[ред. | ред. код]
Lycopodium lucidulum
Lycopodium squarrosum

Рід містить приблизно 50 негібридних видів[3]:

  1. Lycopodium aberdaricum
  2. Lycopodium alboffii
  3. Lycopodium alpinum
  4. Lycopodium angustiramosum
  5. Lycopodium annotinum — плаун колючий
  6. Lycopodium assurgens
  7. Lycopodium carolinum
  8. Lycopodium casuarinoides
  9. Lycopodium clavatum — плаун звичайний
  10. Lycopodium complanatum — плаун двогострий
  11. Lycopodium confertum
  12. Lycopodium dendroideum
  13. Lycopodium deuterodensum
  14. Lycopodium diaphanum
  15. Lycopodium digitatum
  16. Lycopodium dubium
  17. Lycopodium erectum
  18. Lycopodium fastigiatum
  19. Lycopodium fawcettii
  20. Lycopodium gayanum
  21. Lycopodium henryanum
  22. Lycopodium hickeyi
  23. Lycopodium japonicum
  24. Lycopodium juniperoideum
  25. Lycopodium jussiaei
  26. Lycopodium lagopus
  27. Lycopodium lawessonianum
  28. Lycopodium madeirense
  29. Lycopodium magellanicum
  30. Lycopodium multispicatum
  31. Lycopodium nikoense
  32. Lycopodium obscurum
  33. Lycopodium paniculatum
  34. Lycopodium papuanum
  35. Lycopodium platyrhizoma
  36. Lycopodium pullei
  37. Lycopodium scariosum
  38. Lycopodium sitchense
  39. Lycopodium spectabile
  40. Lycopodium subarcticum
  41. Lycopodium thyoides
  42. Lycopodium tristachyum
  43. Lycopodium veitchii
  44. Lycopodium venustulum
  45. Lycopodium vestitum
  46. Lycopodium volubile
  47. Lycopodium wightianum
  48. Lycopodium yueshanense
  49. Lycopodium zanclophyllum

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lycopodium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 54. — ISBN 966-7065-25-1.
  3. Lycopodium L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.07.2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.