Плита (геологія) — Вікіпедія

Плита — у геології — частина геологічної платформи, в межах якої кристалічний фундамент занурений на значну глибину (на противагу щитам, в межах яких фундамент виступає на денну поверхню) і перекритий товщею горизонтально залягаючих, або слабкодислокованих осадових гірських порід. Осадовий чохол плити досягає значних потужностей — 1-16 км. Приклад: Волино-Подільська плита.

Плити, як правило, ускладнені різними геологічними структурами, меншими за масштабом — антеклізами, синеклізами, склепіннями тощо. Термін запропоновано Е. Зюссом у 1885 році.

• Геологічна платформа
• Літосферна плита

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

• Плита в геології // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 153. — ISBN 978-966-7407-83-4.