Плоскогір'я — Вікіпедія

Плоскогі́р'я — велика ділянка суходолу, яка високо (за 500 м) піднята над навкружною територією і характеризується значним ерозійним розчленуванням при відносно слабкому розчленуванні плоских поверхонь вододілу. У відношенні геологічної структури вважається, що плоскогір'я складені горизонтально залеглими породами і по суті тотожні плато з більш глибоко розчленованим рельєфом. До плоскогір'я також відносять вирівняні в платформових умовах ділянки гірської країни, складені дислокованими породами. В Україні плоскогір'я є в Криму.

• Столові гори
• Анатолійське плоскогір'я
• Середньосибірське плоскогір'я
• Алазейське плоскогір'я
• Алданське плоскогір'я
• Анадирське плоскогір'я

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.