Плющ — Вікіпедія

Плющ
Hedera hibernica
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Аралієві (Araliaceae)
Підродина:	Aralioideae
Рід:	Плющ (Hedera) L.
Види
Hedera algeriensis Hedera azorica Hedera canariensis Hedera caucasigena Hedera colchica Hedera crebrescens Hedera cypria Hedera iberica Hedera helix Hedera hibernica Hedera maderensis Hedera maroccana Hedera nepalensis Hedera pastuchowii Hedera rhizomatifera Hedera rhombea Hedera sinensis Hedera taurica
Вікісховище: Hedera

Плющ (Hedera L.), прочита́н^[1][2] і бречитан^[3] — рід з приблизно 15 видів рослин родини аралієвих (Araliaceae), що в'ються або стеляться по землі. Батьківщиною роду є острови Атлантичного океану, Західна Центральна і Південна Європа, Північно-західна Африка, Центральна та Південна Азія. На відповідних поверхнях (дерева і скелі), вони можуть збиратися на висоту до 25-30 м вище за рівень землі.

В Україні ростуть плющ звичайний (Hedera helix) і плющ кримський (Hedera taurica).

Плющ це — повзучий чагарник, що чіпляється своїм повітряним корінням за стіни, стовбури дерев та ін.

Невеликі квіти зібрані на верхівці гілок в щитки, головки або кісти. Квітка або зовсім не має приквіток, або з дуже маленькими приквітками.

Плід — чорна або жовтувата ягода, містить п'ять зерен.

Лікарською сировиною є плоди і листя плюща непальського, плюща ірландського (Н. hibernica) і плюща капустнолистого (Н. crenata). У листках і плодах цих плющів містяться сапоніни і гедерин. Препарати з плюща використовують як антисептик і в'язкий засіб, а також як блювотний і проносний засіб. Вважається, що плющі допомагають боротися з мозолями. У народній медицині настойки з листків і пагонів використовують при подагрі, захворюваннях печінки і жовчного міхура, при лікуванні ревматизму. Плющ звичайний (Н. helix) застосовують у гомеопатії.

Плющ звичайний (Hedera helix) — кучерява або ґрунтопокривна рослина, невибаглива, з довгими гнучкими стеблами, на стеблах повітряні корені-присоски. Листя шкірясте, глянсове, 5-лопатеве, з мережею світлих жилок. Існують також різновиди з листками різноманітної форми і візерунків. Квітки дрібні, непоказні, зеленувато-жовті можуть мати білу або кремову облямівку, зібрані в парасолеподібні суцвіття. Плоди — синьо-чорні ягоди. Нараховує майже 400 сортів. Для будинку підходять сорти із дрібними листками:

• «Батеркап» — з яскравими листочками, і декількома зовсім жовтими листками;
• «Біла ніч» — біле листя із зеленою облямівкою;
• «Єва» — листя з білою облямівкою;
• «Льодовик» — із сіро-сріблистими плямами і білою облямівкою;
• «Мереживний» — із часточковими трипалими листками темно-зеленого кольору;
• «М'ятна Колібрі» — зелені листки з облямівкою і плямами жовтувато-кремового кольору;
• «Плющ Лузії» — яскраво-зелені листки з темно-зеленими плямами;
• «Перкео» — з округлими листками; і ін.
• Плющ Канарский (Hedera canariensis) — одна з найвищих рослин. Листки великі, до 12 см довжиною і 15 см шириною, темно-зелені, із блідо-зеленими прожилками, за формою, що нагадують трикутник. Найпопулярнішим є сорт з яскравими листочками «Variegata» — велике злегка лопатеве листя з білими краями часто продається під іншою назвою — «Gloire de Marengo». Правильна сучасна його назва — Плющ алжирський (Hedera algeriensis «Gloire de Marengo»).

Рослина добре переносить тінь, однак його різновиди з яскравим забарвленням листочків слід вирощувати в добре освітленому місці, притіняючи від літнього пекучого сонця. При недостатньому освітленні або ураженні прямим сонячним промінням яскраве забарвлення листочків пропадає.

Плющ (хедера) віддає перевагу прохолодним приміщенням з температурою в зимовий час близько 10-15 °C, у літню пору близько 18 °C (може переносити і вищі температури). Влітку рослину можна виносити на балкон, веранду, у сад. Добре переносить різкі коливання температури і протяги.

Плющ — вологолюбива рослина, тому у весняно-літній період полив повинен бути регулярним і досить рясним. Взимку якщо рослина утримується при кімнатній температурі необхідно поливати так само, як і влітку; якщо зимує в прохолодному місці — полив обмежений, але не допускаючи пересихання ґрунту.

При температурі вище 18 °C вимагає підвищеної вологості повітря. Взимку, якщо включене центральне опалення, регулярно обприскуйте листя.

Плющ звичайно вирощують у горщиках невеликих розмірів, і саме тому, для того щоб одержати гарну міцну рослину, його потрібно регулярно підживлювати. Навесні і влітку, у період активного росту, рослину підгодовують 2-3 рази на місяць, використовуючи при цьому спеціальні квіткові добрива. Взимку кількість підгодівель скорочують до 1 рази на місяць.

Молоді рослини пересаджують щорічно навесні, потім через 2-3 року в ґрунт, складений з дернової і листової землі, торфу й піску (2:1:1:1). Горщики при посадці і пересадженні не повинні бути великими. На дно горщика встановлюють гарний дренаж для того, щоб земляний ком не перезволожувався.

У період інтенсивного зростання плющі сильно загущуються, тому навесні і восени видаляють відмерлі частини рослини і на 1/3 підрізають надмірно довгі пагони.

Для посадки плющів потрібна звичайна землесуміш з парникової і дернової з додаванням невеликої кількості листяної землі і піску, pH 6-6,7. Горщики при посадці і пересадці не повинні бути великими. Пересаджувати потрібно раз на 2-3 роки. Плющ легко розмножується верхівковими черенками протягом усього року. Укорінюються дуже швидко у воді, або в будь-якому субстраті. Після вкорінення висаджуються в горщики по декілька штук. Для того щоб рослина краще гілкувалася, кілька раз на рік проводять прищіпування. Якщо у вашій колекції є фатсія (рослина тієї ж родини), тоді можна прищепити кілька пагонів плюща на дорослу рослину. У результаті вийде дуже оригінальне «плакуче» деревце.^[4]

Найчастіше плющ вражається щитівками, тріпсами, червоним павутинним кліщем. Вони поселяються по обидва боки листків, які потім деформуються, жовтіють і відмирають. Спочатку механічним шляхом видаляють паразитів за допомогою змоченого в мильному розчині тампону, кілька раз обмивають рослину сильним струменем води. Потім роблять обробку листків спеціальними препаратами, наприклад, карбофосом або актеліком (15-20 крапель на 1 л води).

Стародавні греки вважали плющ священною рослиною, адже він відвернув смерть від самого бога Діоніса. Ось як це було.

Грізний Зевс покохав юну царівну Семелу і пообіцяв виконати будь-яке її прохання. Тоді богиня Гера, яка ненавиділа Семелу і бажала її смерті, підмовила царівну попросити Зевса, щоб з'явився до неї в усій своїй величі бога-громовержця.

Цар богів не міг відмовити Семелі, оскільки він дав слово. І громовержець з'явився. Блискавка іскрилася в його руках, раз у раз вдаряли громи. Усе довкола спалахнуло, загорівся і завалився царський палац, загойдалася земля. Охоплена жахом, Семела упала додолу, її охопило полум'я. Зрозуміла вона підступність Гери, та було пізно.

У Семели, яка помирала, народився син Діоніс. У лавині вогню дитя здавалося приреченим на неминучу смерть. Та хіба міг загинути син великого Зевса? Із землі звідусіль почав рости густий плющ. Він покрив дитину своєю зеленню і врятував від загибелі.

 Діоніс виріс, став прекрасним i могутнім богом вина, богом сили, радості і родючості.

Вічнозелений плющ разом із виноградною лозою став символом влади Діоніса.

• 1251 Хедера — астероїд, названий на честь роду рослин^[5].

• http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/13_5/410_Gorbenko_13_5.pdf [Архівовано 22 липня 2013 у WebCite]
  • Латинська мова та основи біологічної термінології (Н.Г Ревак; В.Т. Сулим; О.Ю. Назаренко) / Міністерство освіти і науки України. Львівський національний університет імені Івана Франка (2014) - 166с. [Архівовано 22 липня 2013 у WebCite]

• Плющ // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 129. — 224 с.
• Плющ // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 123. — ISBN 978-966-429-165-8.
• Плющ // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 111. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Плющ [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плющ

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.