Побідит — Вікіпедія

Побіди́т^[1] (від рос. победа) — простонародна назва кількох речовин:

1. Порошковий твердий сплав з монокарбіду вольфраму (90 %) як основної фази та кобальту (10 %) з домішками вуглецю як опорної основи. Назву «побідит» іноді поширюють на інші вольфрам-кобальтові тверді сплави. За твердістю практично дорівнює алмазу (80 - 90 одиниць за шкалою Роквела). Створено в СРСР у 1929-му із застосуванням методів порошкової металургії. Використовують для виготовлення різальних поверхонь інструментів для руйнування породи (бур), свердління, пиляння.
2. Аміачно-селітрова запобіжна ВР з малим вмістом нітроефірів (4-10 %). Має вигляд ледь масного світло-сірого порошку.

• Булат
• Дамаск

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.