French
DeutschПовітряна пошта — Вікіпедія
Повітряна пошта[1], також аеропошта[2], — загальне поняття для транспортування поштових відправлень повітрям шляхом з використанням різноманітних засобів — від поштових голубів до всіляких повітряних суден.
Найбільш древнім способом пересилки листів по повітрю є голубина пошта. Поштових голубів використовували для доставки повідомлень аж до XX століття.
У XV—XVI століттях застосовували гарматну (або шарову) пошту для доставки письмових повідомлень по повітрю за допомогою спеціальних поштових артилерійських систем. Останні стріляли спеціальними ядрами, всередину яких закладалася кореспонденція.
З XIX століття для поштового зв'язку почали застосовувати літальні апарати, які були легші за повітря, — аеростати (повітряні кулі) та дирижаблі, що дало поштовх до створення аеростатної (баллонної) та дирижабельної пошти. З появою на початку XX століття апаратів важче за повітря — літаків, — почався бурхливий розвиток авіапошти, при значно меншому розповсюдженні вертолітної і планерної пошти. У радянській поштовій термінології до 1932 року авіапошта офіційно називалася «Повітряною поштою».
Перша доставка кореспонденції повітряним судном відбулася 7 січня 1785 року і була здійснена на повітряній кулі з англійського міста Дувр в Францію в околицю Кале.
Під час першого польоту на повітряній кулі в Північній Америці 9 січня 1793 року з Філадельфії в Дептфорд, штат Нью-Джерсі) Жан-П'єр Бланшар віз особистий лист Джорджа Вашингтона, призначений для вручення власникові земельної ділянки, на якій приземлиться Бланшар. Завдяки цьому факту політ став першою доставкою повітряної пошти в США.[3]
Перша офіційна доставка повітряної пошти в США відбулася 17 серпня 1859 року, коли Джон Уайз (англ. John Wise[en]) пілотував повітряну кулю, що стартує в місті Лафаєт в штаті Індіана з пунктом призначення в Нью-Йорку. Погодні умови змусили його приземлитися в Крофордсвіллі (штат Індіана), а пошта була доставлена до місця призначення поїздом. 1959 року в ознаменування цієї події Поштова служба США випустила авіапоштову марку номіналом в 7 центів.[4]
У час франко-пруської війни (1870—1871) пошта з Парижу і Меца також вивозилася на повітряних кулях, що пролітали над головами німців, що тримали в облозі ці міста. Під час польоту на повітряній кулі 1877 році в Нешвіллі (штат Теннессі) також було проведено перевезення пошти.
У 1900—1930-ті роки повітряна пошта також перевозилася дирижаблями, і цей її вигляд знаний як дирижабельна пошта. Особлива помітна роль німецьких цеппелінів: багато країн випустили спеціальні марки для цеппелінної пошти.
Поява в 1903 році аеропланів відразу ж викликала інтерес до залучення їх до перевезення пошти. Протягом XX століття авіапошта стала основним засобом доставки поштовій кореспонденції і посилок.
З 1930-х років в деяких країнах пробували використовувати ракетну пошту.
- ↑ В англійській та інших мовах для позначення понять повітряної пошти та авіапошти вживають один термін (наприклад англ. airmail), тоді як в українській та декількох інших мовах повітряна пошта — загальніша назва для різних видів транспортування поштових відправлень по повітрю, а авіапошта має на увазі доставку пошти тільки літаками. В енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона, під повітряною поштою малася на увазі пневматична пошта.
- ↑ Зустрічається[недоступне посилання з липня 2019] у Тлумачному словнику російської мови Ушакова як синонім повітряної пошти. У статті Олексія Бурикина вказується, що слово аеропошта в наш час[коли?] не використовують. В той же час для слова аеропошта інколи можна знайти ще одне значення — пошта на аеросанях.
- ↑ Див. коротку біографію [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] Бланшара на сайті «U.S. Centennial of Flight». [Архівовано 8 липня 2005 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості з прес-релізу [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.] Поштової служби США від 6 квітня 2005 року.
- Большой филателистический словарь / Под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2.
- Лангер Ф. Розовый Меркурий. О чём рассказали марки. — М.: Связь, 1969. — 224 с. (См. Хайдарабад — воздушная почта.)
- Притула В. В. Почтовые маяки Пятого океана. — М.: Радио и связь, 1982. — 104 с. — (Сер. Библиотека юного филателиста; Вып. 12).
- Соркин Е. Б. Почта спешит к людям. — М.: Знание, 1977. — 128 с. (См. Из осаждённого города, Письма несут голуби, В небе — дирижабль, На стремительных крыльях, В строй вступает вертолёт и В пламени взлетает ракета.)
- Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с.
- Gline C. V. Jean Pierre Blanchard: made first U. S. aerial voyage in 1793 // Aviation History. — 1996. — September.(англ.)
- «Мир філателії» — електронна книга В. А. Новоселова (Смоленськ) на сайті союза філателістів Росії «Мир марок», включаючи розділи:
- Jean Pierre Francois Blanchard (1753—1809) — коротка біографічна довідка на сайті «U.S. Centennial of Flight» (США)(англ.)
- «'Stamps Take Flight' exhibit from Postmaster General’s Collection showcases world’s rarest 'uncollectibles' at National Postal Museum» — пресреліз Поштової служби США від 6 квітня 2005 року про виставку повітрям і космічної пошти «Марки відлітають» в Національному поштовому музеї(англ.)
- Аеропошта[недоступне посилання з липня 2019] і Повітря[недоступне посилання з липня 2019] в Тлумачному словнику російської мови[недоступне посилання з липня 2019] Дмитро Ушакова
- «Про історію слів з елементами авіа- і аеро- в російській мові кінця XIX — початки XX століть» — стаття Олексія Бурикіна на сайті «Культура письмової мови»