Сили берегової охорони Ісландії — Вікіпедія

Сили берегової охорони Ісландії
Landhelgisgæsla Íslands
На службіз 1920
КраїнаІсландія Ісландія
ГаслоVið erum til taks — Завжди готові
ОпераціїБомбардування Югославії силами НАТО
Війна в Афганістані (з 2001)
Знаки розрізнення
Прапор
Розпізнавальний знак

Медіафайли на Вікісховищі

Сили берегової охорони Ісландії (ісл. Landhelgisgæsla Íslands) — сукупність військ Ісладії, які не є регулярними, окрім патрульних суден берегової охорони. Де-юре Ісландія не має власних збройних сил як постійної військової організації. Бюджет ЗС становить 41,5 млн доларів[1]. За даними Глобального індексу миру, через відсутність Збройних сил, а також низький рівень злочинності та високий рівень соціально-політичної стабільності, Ісландія є найбільш мирною країною[2].

Чисельність

[ред. | ред. код]

До складу берегової охорони входить 130 людей[1].

Історія

[ред. | ред. код]

1920 року в Ісландії виникла власна служба охорони рибальства. Однак регулярна Берегова охорона Ісландії (Landhelgisgaesla Islands) була створена 1 липня 1926 року, вона підпорядковувалася міністерству юстиції. Її корабельний склад був представлений виключно переобладнаними в патрульні кораблі рибальськими траулерами і невеликими комерційними суднами. В період 19391945 років до неї входили такі одиниці: «Esja», «Sudin», «Aegir», «Thor» і «Odinn», а загальна чисельність особового складу становила близько 200 чоловік[3].

Американський літак Р-38

Після здобуття незалежності у 1918 році Ісландія проводить політику нейтралітету. У 1939 році уряд Ісландії відмовив Третьому Рейху у праві на посадку літаків авіакомпанії Люфтганза при виконанні так званих трансатлантичних рейсів. Після окупації Данії та Норвегії у квітні 1940 року уряд Великої Британії попросив дозволу на створення в Ісландії військових баз, щоб захистити важливу Північноатлантичну лінію живлення. Проте це прохання також було відхилено. Однак 10 травня 1940 року кораблі Великої Британії розташувалися на березі Рейк'явіка[4][3]. На берег висадилися кількасот солдат. Уряд Ісландії протестував проти цього. Після переговорів між прем'єр-міністром Великої Британії Черчиллем і президентом США Рузвельтом Ісландія погодилася на підписання тристороннього договору. За його умовами, США надсилали морських піхотинців для підтримки британських гарнізонів в Ісландії за умови, що всі війська будуть виведені з Ісландії відразу ж після закінчення Другої світової у Європі. Збройні сили США побудували аеропорт Кеплавік. 14 серпня 1942 року два літаки з цього аеропорту P-38 (27th Fighter Squadron, 1st Fighter Group) і P-39 (33rd Fighter Squadron) збили Fw 200, що стало першою перемогою ВПС США над ВПС Третього Рейху[4]. Діяльність американської авіації в Кеплавіку завершилася 11 березня 1947 року. В 1949 році Ісландія та США підписали договір, за яким дозволялося подальше використання бази Сполученими Штатами[2].

Членство Ісландії в НАТО в 1949 році не вимагало створення власних ЗС чи розміщення іноземних військ. У зв'язку з початком Холодної війни Ісландія на прохання НАТО 1951 року[4] вступила в оборонний союз із США, що стало початком Сил оборони Ісландії. Ісландія підтримала вторгнення в Ірак в 2003 році, брала участь у конфлікті в Афганістані і в бомбардуваннях Югославії силами НАТО в 1999 році. 8 вересня 2006 американські ВПС покинули береги Ісландії[2].

Склад Збройних сил

[ред. | ред. код]

29 квітня 2009 року був спущений на воду перший сторожовий корабель[2].

Першими літаками ВПС Ісландії були PBY-6A Catalina, які Ісландія отримала від ВМС США в 1954 році. В 1962 році вони були замінені на C-54 Skymaster. Кілька місяців 1969 року в Ісландії літали два Grumman HU-16 Albatross, проте через суворі кліматичні умови їх повернули в США.

У 1972 році в авіакомпанії All Nippon Airways був куплений Fokker F27-200, який експлуатувався до 1980 року. В 1976 році у самого виробника був куплений новий F27-200. Зараз Берегова Охорона використовує чотири машини, які базуються в столиці. Одна з них — це літак F27-200 (TF-SYN), решта — три вертольоти. Вертоліт Aerospatiale AS 350B Ecureuil (TF-GRO) використовується спільно з поліцією, куплений в 1986 році. Aerospatiale SA 365 N Dauphin (TF-SIF) використовується для патрулювання з 1985 року. AS 332L2 Super Puma куплений в червні 1995 року[4].

Звання

[ред. | ред. код]

Офіцери

[ред. | ред. код]
Код НАТО OF-10 OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF(D)[en] Студентський офіцер
Ісландія Нема еквіваленту Нема еквіваленту Нема еквіваленту
Контр-адмірал Керівник операцій 1° Капітан судна/літака 2° Капітан судна/літака Командний офіцер Офіцер
(після 6 років служби)
Офіцер
(після 2 років служби)
Офіцер

Рядові

[ред. | ред. код]
Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2 OR-1
Ісландія Нема еквіваленту Нема еквіваленту Нема еквіваленту
Старшина
(після 12 років служби)
Старшина
(після 6 років служби)
Старшина Рядовий
(після 6 років служби)
Рядовий
(після 3 років служби)
Рядовий
(після 1 року служби)
Рядовий

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Вооружённые силы Исландии(рос.) — Переглянуто: 12 серпня 2014
  2. а б в г Армия Исландии [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) — Переглянуто:12 серпня 2014
  3. а б ВМС Исландии(рос.) — Переглянуто: 16 серпня 2014
  4. а б в г История ВВС Исландии(рос.) — Переглянуто: 13 серпня 2014