Повітряні сили Пакистану — Вікіпедія

Повітряні сили Пакистану
Прапор	Герб
Дата створення / заснування	14 серпня 1947
Коротка назва	PAF
Країна	Пакистан
Місце розташування	Ісламабад
Батьківська організація	Збройні сили Пакистану
Кількість підписників у соціальних мережах	166 000 ± 999[1]
Офіційний сайт
Повітряні сили Пакистану у Вікісховищі

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Пакистан (англ. Pakistan Air Force (PAF), урду پاک فضائیہ‎, ВПС ІРП) — вид збройних сил Пакистана. Це другий за чисельністю вид збройних сил після СВ ІРП і налічує близько 45 тис. осіб.

День ВПС Пакистану відзначається 7 вересня.

Загальне керівництво військово-повітряними силами здійснює начальник штабу ВПС. НШ ВПС підпорядкований головнокомандувачу збройних сил. Штаб ВПС розташовується в Равалпінді.^[2]

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Пакистан були сформовані в 1947 ; сучасну назву вони отримали у 1956 році .

ЗС ІРП брали активну участь у війнах з Індією, а під час Афганської війни перехоплювали радянські та афганські літаки, що вторгалися в повітряний простір країни.

До 1950-х років. озброєння та військову техніку постачала, як правило, Великобританія. У період 1954—1965 цю роль виконували США. Надалі закупівлі ОВТ проводилися у Китаї та Франції.

також: Список авіаційних баз ВПС Пакистану

ВПС складаються з 3 регіональних авіаційних командувань:

• Північне авіаційне командування (м. Пешавар) (36/37/35/33-ті авіаційні крила)
  • Авіаційна база Пешавар
  • Авіаційна база Алам
  • Авіаційна база Мінхас
  • Авіаційна база Нур Хан
  • Авіаційна база Рісалпур
• Центральне авіаційне командування (м. Саргодха)
  • Авіаційна база Мушаф (38 авіаційне крило)
  • Авіаційна база Рафіки (34-е авіаційне крило)
• Південне авіаційне командування (м. Карачі) (41/39/32/31-і авіаційні крила)
  • Авіаційна база Месрур
  • Авіаційна база Самунглі

Кожне регіональне авіаційне командування включає:

• штаб
• центр управління бойовими діями авіації
• 2-5 авіаційних баз (АвБ), у складі яких авіаційне крило (акр) або окрема авіаційна ескадрилья, підрозділи ППО, бойового та тилового забезпечення, зв'язку, охорони. Авіаційне крило включає авіаційні ескадрильї.

Також у складі ВПС 3 функціональних командування:

• Стратегічне командування (м. Ісламабад)
• Командування ППО (м. Равалпінді)
• Командування кібероперацій (м. Ісламабад)

Підготовку персоналу здійснює Академія ВПС у Пешаварі, Центр передового досвіду ВПС у Саргодху та коледж ВПС у Карачі.

На 2024 рік на озброєнні ВПС ІРП стоїть 574 літаки, у тому числі 163 винищувачі, 209 винищувачів-бомбардувальників, 2 літаки РЕР , 10 літаків ДРЛОіУ . Також важкі ударно-розвідувальні БЛА Цайхуна CH-3. Винищувачі-бомбардувальники Mirage 5 та винищувачі F-16А/В є носіями ядерної зброї, для них є 60 ядерних авіабомб за оцінками закордонних фахівців.

Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. Будь ласка, допоможіть додати належні категорії, аби цю статтю можна було категоризувати із суміжними сторінками. (7 травня 2024) (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])