Погляд назад, 2000—1887 — Вікіпедія

Погляд назад, 2000—1887
Looking Backward, 2000—1887
Обкладинка першого видання
Жанр	роман
Форма	роман
Тема	утопія
Автор	Едвард Белламі
Мова	англійська мова
Написано	1888
Опубліковано	1888
Країна	США
Видавництво	Ticknor and Fields
Видання	1888
Наступний твір	Рівність
У «Гутенберзі»	624

«Погляд назад, 2000—1887» (англ. Looking Backward, 2000—1887) — утопічний роман християнського соціаліста Едварда Белламі. Був надзвичайно популярним у XIX столітті — в перший рік після публікації в США було продано 200 000 примірників книги, і ще 100 000 у Великій Британії^[1]. У Росії в 1891—1918 роках вийшло як мінімум сім видань роману в трьох різних перекладах.

За сюжетною лінією роман є типовою утопією. 1887 року молодий бостонський рантьє Джуліан Вест звернувся до гіпнотизера, щоб позбутися безсоння (породженого страйками на підприємствах, які йому належать). Заснувши, він отямився після тривалого летаргічного сну в 2000 році. На місці будинку Веста стоїть будинок доктора Літа, який і стає провідником головного героя в соціалістичному Бостоні.

Виявляється, протягом XX століття вся економіка США перетворилася на єдину надкорпорацію — «промислову армію». Всі виробничі потужності є державною власністю, а кожен громадянин з 21 до 45 років повинен працювати в «промислової армії», але отримує коштом державного кредиту (в романі вперше описані дебетні карти і супермаркети) все необхідне, включаючи житло. Понад прожитковий мінімум оплачуються важкі і небезпечні роботи, а також творча діяльність, яка виводить людину за межі індустріального виробництва. Значну частину обсягу книги займають діалоги Веста і доктора Літа про сутність нового суспільства. Економічну і соціальну систему майбутнього Белламі називав «націоналізмом», щоб не викликати асоціацій з радикальними соціалістами того часу.

Сюжетну динаміку забезпечує романтична лінія: Джуліан Вест закохується в дочку свого чичероне — Едіт Літ, яка як дві краплі води нагадує наречену Веста, яку він назавжди залишив в 1887 році. У фіналі роману вони вирішують одружитися, і це примиряє Веста з новим світом. Характерною є гендерна інверсія: в світі 2000 року дівчина робить пропозицію одруження першою.

Авторитарний дух твору негативно оцінювався багатьма соціалістами, зокрема Вільямом Моррісом^[2], який у своїй рецензії писав про Белламі: «… єдиний ідеал життя, який може наштовхнути його на подібне, — це сьогоднішнє існування працьовитого фахівця, що належить до середнього класу, з однією лише поправкою: бідолаха звільнений від гріха співучасті в злочинах монополістів і здобув незалежність, яка прийшла на зміну його нинішньої ролі паразита». Книга була написана з таким розрахунком, щоб сфокусувати всі страхи її читачів перед робочим рухом і зміцнити їх віру в те, що можливий гуманний капіталізм^[1]. В утопічному світі Белламі матеріальне споживання стає основною розвагою для населення. За словами М. Бьюмонта, «процес покупки — майже нічим не відрізняється від нинішніх покупок в „IKEA“ або „Argos“»^[1]. Надія Крупська писала про роман: «Бідне було до крайності життя того майбутнього суспільства, яке там зображувалося, — не було там боротьби, не було колективу»^[3][2].

• Пам'ятник банківській пластиковій карті

• «Погляд назад» на сайті «Лабораторія фантастики»
• Edward Bellamy, Looking Backward, 2000—1887. Boston: Houghton, Mifflin & Co., 1888.
• Edward Bellamy, "How I Came to Write Looking Backward, " The Nationalist (Boston), vol. 1, no. 1 (May 1889), pp. 1-4.