Податок Піґу — Вікіпедія
Зелена економіка |
---|
Концепції |
Гідроенергетика, Біоенергетика, Вітроенергетика, Геотермальна енергетика,Енергія морських хвиль, Воднева енергетика, Припливна електростанція) |
Політики |
Динаміка |
Обмеження вуглецевих викидів |
Сталий розвиток |
Ефективне використання ресурсів |
Пода́ток Пі́ґу, або пігувіа́нський пода́ток (англ. Pigouvian tax), — податок на економічну діяльність, яка генерує негативні побічні наслідки (наприклад, податок за забруднення довкілля) — податок (від імені англійського економіста Артура Сесіля Піґу, який вперше звернув увагу на зовнішні ефекти господарської діяльності), виплачуваний підприємством забруднювачем і рівний граничним зовнішнім витратам, які несуть ті, хто піддається зовнішнім наслідкам забруднень від даного підприємства. Таким чином, підприємство-забруднювач виявляється поінформованим про повні громадські (регіональні або глобальні) витрати його функціонування, а жертва забруднення отримує справедливе відшкодування за завдані збитки.
За наявності позитивних зовнішніх ефектів (тобто зовнішніх суспільних вигод, які отримує споживач і які не включені в ринкову ціну), вигоду отримують ті, хто не погоджувався брати участь у ринковій діяльності, і ринок може недовиробляти продукцію. Подібна логіка підказує створення пігулівської субсидії, щоб допомогти споживачам платити за суспільно корисні продукти і заохотити збільшення виробництва.
- Екстерналія
- Економічна теорія добробуту (книга Артура Сесіля Пігу)
- Економічні інструменти екологічної політики
- Економіка сталого стану
- Зелена економіка
- Індикатори сталого розвитку
- Прокляття ресурсів
- Сталий розвиток
- Суспільні блага
- Daly H., Farley J. Ecological Economics: Principles and Applications. — Washington: Island Press, 2004.