Поздняков Сергій Тарасович — Вікіпедія

Поздняков Сергій Тарасович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження9 липня 1995(1995-07-09)
Понорниця, Коропський район, Чернігівська область, Україна
Смерть3 березня 2023(2023-03-03) (27 років)
Серебрянка, Сіверська міська громада
ПсевдоБідас[1]
Військова служба
Роки служби2014, 2019, 2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Командування
Командир відділення снайперів
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Тара́сович Поздняко́в (9 липня 1995, Понорниця, Чернігівська область, Україна — 3 березня 2023, Серебрянка, Донецька область, Україна) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України, командир відділення снайперів роти вогневої підтримки, учасник російсько-української війни[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 9 липня 1995 року в селі Понорниця Чернігівської області. Навчався в Понорницькій загальноосвітній школі І—III ступенів (нині Понорницький ліцей). Згодом вступив до Сосницького сільськогосподарського технікуму. Після закінчення технікуму навчався в Чернігівському національному технологічному університеті, де здобув вищу освіту за спеціальністю «банківська справа»[3].Був організатором та засновником молодіжного патріотичного табору «Сіверська Січ»[4].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

У складі Добровольчого Українського Корпусу в 2014 та 2019 роках виконував бойові завдання на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до лав Сил ТрО. Обіймав посаду командира відділення снайперів РВП 167-го окремого батальйону територіальної оборони 119-ї окремої бригади територіальної оборони[5].

Загинув 3 березня 2023 року близько 17:00 під час танкового обстрілу села Серебрянка Бахмутського району Донецької області[2].

Похований 8 березня 2023 року в смт Сосниця Чернігівської області. У Сергія Позднякова залишилися мати, молодша сестра, дідусь та бабуся[3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6].
  • 29 вересня 2023 року на фасаді Понорницького ліцею було відкрито меморіальну дошку загиблому воїну[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вбивство на День матері. Що відомо про тих, хто його скоїв?. Портал Чернігова (укр.). Процитовано 23 травня 2023.
  2. а б Shcherbina, Natalia (5 березня 2023). Загинув воїн із Сосницької громади. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 5 січня 2024.
  3. а б Прилуцька міська рада. pryluky.cg.gov.ua. Процитовано 5 січня 2024.
  4. а б Пам’ятні дошки Сергію Позднякову, Миколі Топчію та Віктору Гончарову відкрили у Понорниці. ponornycka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 січня 2024.
  5. Патріот із Чернігівщини загинув поблизу Бахмута. 0462.ua - Сайт міста Чернігова (укр.). Процитовано 5 січня 2024.
  6. Указ Президента України від 2 червня 2023 року № 313/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]