Позняк Степан Павлович — Вікіпедія

Степан Павлович Позняк (2 липня 1943, м. Олесько Буського району Львівської області — 2 жовтня 2024^[1], Львів) — український учений у галузі ґрунтознавства, доктор географічних наук, професор, академік АН ВШ України, Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Заслужений професор Львівського університету (2016)^[2].

Народився в містечку Олесько Буського району Львівської області. З 1950 навчався в Олеській середній школі, яку закінчив 1960 року. У 1960—1961 роках здобув спеціальність токаря з металу в технічному училищі № 8 м. Львова і працював робітником на заводі мотовелосипедів.

1961 — вступив на географічний факультет Львівського державного університету, який закінчив 1966 року. Навчався за спеціальністю «Географія», спеціалізація — геоморфологія. Ще студентом вивчав сучасні геоморфологічні процеси в Карпатах під керівництвом професора П. М. Цися. Після закінчення університету працював інженером науково-дослідного сектора та ґрунтознавчої експедиції НДС Львівського університету.

1967–1969 — брав участь у проведенні великомасштабних ґрунтових обстежень у Північноказахстанській і Кокчетавській областях Казахстану та Читинській області РФ. 1969 року вступив до очної аспірантури кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського університету ім. І. І. Мечникова. Після закінчення аспірантури працював молодшим науковим співробітником Проблемної науково-дослідної лабораторії кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова.

Після успішного захисту кандидатської дисертації «Зміни властивостей південних чорноземів Правобережної України під впливом зрошення» Степан Позняк отримав у січні 1975 науковий ступінь кандидата географічних наук, а в червні 1978 йому присвоїли вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «Біогеографія та географія ґрунтів». З цього ж року перейшов на посаду доцента кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського університету.

Жовтень 1992 — в Ґрунтовому інституті ім. В. В. Докучаєва (Москва) захистив докторську дисертацію «Зрошувані чорноземи південного заходу України». Вчителем та науковим керівником його в цей час був видатний учений-ґрунтознавець і географ, завідувач першої в Україні кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського університету ім. І. І. Мечникова професор І. М. Гоголєв.

1993 — очолив новостворену кафедру географії ґрунтів Львівського університету імені Івана Франка (зараз — кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів).

1994 — присвоєно вчене звання професора кафедри географії ґрунтів Львівського державного університету імені Івана Франка.

2016 — присвоєно почесне звання «Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка».

2018 — удостоєний Почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Наукові інтереси — в галузі ґрунтово-екологічних проблем, моніторингу земельних ресурсів, динаміки ґрунтотворних процесів, методики великомасштабних ґрунтових досліджень, якісної оцінки земель, земельного кадастру.

Автор понад 330 публікацій, із них близько 100 у міжнародних виданнях, 16 монографій, 4 навчальних посібників із грифом МОН України. Є автором першого в Україні україномовного підручника «Ґрунтознавство і географія ґрунтів» у двох частинах (2010 р.). Започаткував серію «Ґрунти України», з якої видано 16 монографій, серію «Українські ґрунтознавці» — одне видання «Професор Іван Гоголєв».

Підготував 7 докторів і 21 кандидата наук. Є науковим керівником сертифікованої лабораторії фізико-хімічних аналізів ґрунтів. Тривалий час був науковим керівником Проблемної науково-дослідної лабораторії ґрунтознавства і екології землекористування.

Голова Львівського відділення Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (УТҐА), член президії УТҐА, голова комісії, співголовуючий комісії «Ґенеза, географія та класифікація ґрунтів», член спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій у Львівському університеті. Тривалий час був експертом ВАК України з географічних наук. Академік Української Екологічної академії наук (1995). Академік Академії наук вищої школи України (1996). Дійсний член НТШ.

Почесний член Українського географічного товариства, нагороджений золотою відзнакою Польського товариства ґрунтознавців, член Міжнародного і Європейського товариств ґрунтознавців. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1998). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2010). «Почесний громадянин Буського району» (2013).

• Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник

1. Позняк С. П. Орошаемые чорноземы юго-запада Украины: Монография / С. П. Позняк. — Львов, 1997. — 240 с. 
2. Позняк С. П. Картографування ґрунтового покриву. Підручник / С. П. Позняк, М. Г. Кіт, Є. Н. Красєха. — Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. — 505 с.
3. Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: Підручник. У двох частинах / С. П. Позняк. — Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 270 с. і 286 с.
4. Позняк С. П. Професор Іван Гоголєв / С. П. Позняк, В. І. Тригуб. — Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 586 с.
5. Позняк С. П. Чинники ґрунтотворення. Навчальний посібник. / С. П. Позняк, Є. Н. Красєха. — Львів: Вид. центр Львівського національного ун-ту, 2007. — 400 с. 
6. Сторінки життя і діяльності знаних людей Олеського краю: Науково-історичне-краєзнавче видання / укладачі: С. П. Позняк, О. В. Стецюк. — Львів: Простір-М, 2016. — 168 с.