Покровський Василь Тимофійович — Вікіпедія

Покровський Василь Тимофійович
Народився3 березня 1839(1839-03-03)
Калузька губернія, Російська імперія
Помер14 (31) січня 1877(1877-01-31) (37 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар
Alma materПетербурзька медико-хірургічна академія
Галузьмедицина
ЗакладУніверситет Святого Володимира
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
Науковий керівникБоткін Сергій Петрович
Відомі учніЄ. І. Афанасьєв, Ф. Г. Пастернацький

Василь Тимофійович Покровський (3 березня 1839 — 31 січня 1877) — лікар-терапевт, професор Київського університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1839 року поблизу міста Калуги у сім'ї священика. У 1861 році закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. У 1866—1867 роках — доцент цієї ж академії. З 1867 року — професор Київського імператорського університету Святого Володимира й ординатор Київського військового госпіталю.

Покровський був учнем С. П. Боткіна, сприяв поширенню в Україні його ідей. Праці присвячені вивченню діяння окису вуглецю на організм, питанням боротьби з епідеміями, диференціальної діагностики тифозних захворювань тощо. Під час роботи у Києві почав застосовувати в клінічній практиці лабораторний метод дослідження. Під його керівництвом на медичному факультеті Київського імператорського університету Святого Володимира викладались курси педіатрії, шкірних хвороб, отоларингології, нервових і психічних хвороб.

У 1877 році очолював боротьбу з тифозними епідеміями у Києві, саме тоді захворів на епідемічний висипний тиф і помер.

Література

[ред. | ред. код]