Полад Бюльбюльогли — Вікіпедія
Полад Бюльбюльогли | |
---|---|
азерб. Polad Bülbüloğlu | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Полад Мамедов |
Дата народження | 4 лютого 1945 (79 років) |
Місце народження | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Роки активності | 1968 — тепер. час |
Громадянство | СРСР і Азербайджан |
Віросповідання | іслам |
Професії | актор, дипломат, співак, композитор, політик |
Освіта | Бакинська музична академія |
Співацький голос | ліричний тенор[d] |
Інструменти | рояль і вокал[d] |
Жанри | поп і естрада |
Нагороди | |
Вчене звання | почесний зарубіжний член РАМd |
Батько | Бюльбюль |
Мати | Adelaida Memmedovad |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Полад Бюльбюльогли[1] (азерб. Polad Bülbüloğlu, ім'я при народженні — Полад Муртуза-огли Мамедов; 4 лютого 1945, Баку) — радянський і азербайджанський естрадний співак (ліричний тенор)[2], композитор, педагог, актор, доктор мистецтвознавства, професор (2000); дипломат, політичний і громадський діяч.
Лауреат премії Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР (1970), заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1973), народний артист Азербайджанської РСР (1982)[3], народний артист Туркменістану (2017), заслужена людина Молдови (2005). Син радянського оперного співака, народного артиста СРСР Бюльбюля.
Міністр культури Азербайджанської РСР (1988—1991), міністр культури Азербайджанської Республіки[ru] (1991—2006), депутат національних зборів Азербайджану (Міллі меджлісу), Посольство Азербайджану в Росії[ru] (від 2006 року донині).
Народився 4 лютого 1945 року в столиці Азербайджанської РСР — місті Баку.
Батько — Муртуза Мешаді Рза-огли Мамедов (22 червня 1897 — 26 вересня 1961), народився в містечку Ханбаги («Ханський сад») поблизу Шуші (Єлизаветпольська губернія, Російська імперія), в сім'ї гарбаря. Муртуза Мамедов, більш відомий під творчим псевдонімом «Бюльбюль» («Соловей»), — радянський оперний співак (лірико-драматичний тенор) азербайджанського походження, музикознавець-фольклорист, педагог. Творчий шлях розпочав як ханенде, потім був солістом Азербайджанського державного театру. 1938 року відзначений почесним званням «Народний артист СРСР».
Мати — Мамедова Аделаїда Рза-кизи[ru] (22 серпня 1922 — 25 квітня 2015), народилася в Тбілісі. Її батько, Рза Касумов, був торговцем з Єревану, а мати, Кетеванна Везірішвілі[en], — грузинкою, дочкою князя[4]. Аделаїда Мамедова працювала директором Меморіального музею Бюльбюля[ru][5].
Бабуся Полада по лінії батька була родом із селища Пареулар, дочкою кочівника-курда[ru][6].
Дитинство і юність Полад Бюльбюльогли провів як у Баку, так і в місті Шуша, яке є «консерваторією Кавказу».
1960 року вперше вийшов на велику сцену як акомпаніатор батька. До 17 років склав перші пісні: «Пісня про Москву», «Пісня про Сумгаїт», «З першого побачення», «З добрим ранком!». Написав також кілька пісень для свого друга дитинства Мусліма Магомаєва, з яким поїхав до Москви для запису їх на радіо[7].
Після закінчення музичної школи по класу фортепіано вступив до Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова, де від 1963 до 1968 року навчався в класі композиції композитора Кара Караєва.
1969 року став членом Спілки композиторів СРСР і членом Спілки кінематографістів СРСР.
Багато років виступав як співак і композитор, активно пропагуючи азербайджанську музичну культуру. Працював з відомим російським концертним діячем, режисером Едуардом Смольним[ru][8].
1976 року очолив Державний естрадний ансамбль Азербайджанської РСР. Керував естрадними колективами республіки. Об'їздив з концертами весь Радянський Союз, побував більш ніж в 70 країнах світу[9].
Голос Полада — дуже дзвінкий, легкий, прозорий і високий ліричний тенор, за діапазоном і характером співу близький до тенору-альтіно. Спів відрізняється віртуозністю, складними фіоритурами і трелями, верхні ноти дуже вільні. У співі Полада завжди чути прийоми і мотиви азербайджанської національної музики — мугаму. Крім того, Полад — великий композитор, зробив значний внесок у сучасну азербайджанську музику. Полад Бюльбюльогли створив цілий напрямок у радянській естраді, з'єднавши сучасні ритми і гармонії з яскравим національним мелодизмом, що стало прикладом для наслідування наступного покоління музикантів. Були і зйомки в кінофільмах, і музика більш ніж до 20 фільмів. Його композиція «Подзвони» досі популярна в колишніх республіках СРСР.
Композиторська творчість Полада Бюльбюльогли різноманітна. В його творчому доробку є великі симфонічні твори, камерно-інструментальна музика, музичні, вокальні цикли, музика до кінофільмів та драматичних вистав. Особливий успіх йому принесли пісні, які виконували як відомі співаки країни, так і він сам. Його пісні увійшли до репертуару таких співаків, як Муслім Магомаєв, Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Людмила Сенчина, Роксана Бабаян та інші[9].
1981 року на екрани СРСР вийшов пригодницький музичний комедійний телевізійний художній фільм «Не бійся, я з тобою!» режисера Юлія Гусмана, одну з головних ролей у якому зіграв Полад Бюльбюльогли. Його персонаж (Теймур) — «золотоголосий» співак. Музику і пісні до цього фільму записали також радянські джаз-гурт «Інтеграл»[ru] Барі Алібасова і рок-гурт «Цвєти» Стаса Наміна.
1982 року Полада Бюльбюльогли відзначено почесним званням «Народний артист Азербайджанської РСР».
Від 1987 року протягом декількох років був директором і художнім керівником Азербайджанської державної філармонії[9].
- Перша дружина — Бела Андріївна Руденко (нар. 18 серпня 1933), радянська, українська і російська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагогиня. Солістка Большого театру (1972—1988). Народна артистка СРСР (1960). Лауреатка Державної премії СРСР(1971).
- Син — Теймур Полад Бюльбюль-огли (нар. 1975), музикант, концертмейстер групи фаготів Великого симфонічного оркестру імені П. І. Чайковського у Москві, заслужений артист Російської Федерації, в даний час — бізнесмен[джерело?].
- Друга дружина — Гюльнара Шихалієва.
- Дочка — Лейла, співачка, актриса.
- Син — Муртуз, музикант.
1988 року Полад Бюльбюльогли став міністром культури Азербайджанської РСР.
В період від 1987 до 1990 року був депутатом міської Ради міста Баку, головою депутатської комісії з культури.
З набуттям Азербайджаном незалежності Полад зайняв новоутворену посаду міністра культури Азербайджану. 1994 року його обрали генеральним директором створеної 1993 року «Міжнародної організації тюркської культури» («(ТюрКСОЙ)»), що є спільнотою з розвитку тюркської культури і мистецтва, потім тричі переобирали (1997, 2000 і 2003). За ініціативою Полада Бюльбюльогли видано численні книги класиків літератури тюркомовних країн, календарі і журнали.
2002 року Полад став головою Ради з культурної співпраці міністрів культури країн СНД[10].
1995 року Полада Бюльбюльогли обрано в Міллі Меджліс Азербайджану.
Є доктором мистецтвознавства Національної творчої академії Азербайджанської Республіки, почесним професором Азербайджанського державного університету культури і мистецтв, дійсним членом Міжнародної гуманітарної академії «Європа-Азія». 2000 року затверджений у вченому званні професора.
В лютому 2000 року відкрито зірку Полада Бюльбюльогли на «Площі зірок» у Москві.
2006 року Полад Бюльбюльогли залишив посаду міністра культури і переїхав до Москви, куди був призначений Надзвичайним і повноважним послом Азербайджанської Республіки в Російській Федерації.
Живучи в Москві, Полад Бюльбюльогли продовжує займатися музикою. У січні 2010 року вийшов новий альбом музиканта під назвою «Співав Бюльбюль… Співає Полад Бюльбюльогли», що складається з азербайджанських народних пісень[11]. У диску представлено чотирнадцять популярних пісень — від «Хаштархана» (так звучить назва Астрахані тюркськими мовами) до «Чал-ойна» («Співай, танцюй»). Полад обробив ці пісні спільно з Сіявушем Керимі, якому також належить і аранжування. Альбом видано за спонсорства групи компаній «Палмалі».
- 1966 — Казки російського лісу
- 1970 — Ритми Апшерона
- 1970 — Бушує «Маргарита» — виконує пісню «Тар і квартет гітар»
- 1972 — На крилах пісні
- 1981 — Не бійся, я з тобою! — Теймур.
- 2006 — Парк радянського періоду
- 2013 — Не бійся, я з тобою! 1919 — Теймур
- 1966 — Слідство триває
- 1968 — Остання ніч дитинства
- 1971 — Співає Муслім Магомаєв
- 1971 — Головне інтерв'ю
- 1972 — Щастя вам, дівчатка!
- 1973 — Попутний вітер
- 1976 — Серце… серце…
- 1977 — Бухта Радості
- 1979 — Я вигадую пісню
- 1979 — Бабек
- 1981 — Дорожня пригода
- 1981 — Ділова поїздка
- 2008 — Доля государя
- 2012 — Град
- 2013 — Не бійся, я з тобою! 1919
|
|
- 1970 — лауреат премії Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР.
- 1973 — почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР».
- 1982 — почесне звання «Народний артист Азербайджанської РСР».
- 2002 — орден Честі (Грузія).
- 2005 — орден «Незалежність» (2 лютого 2005 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури[12].
- 2015 — орден «Честь» (3 лютого 2015 року) — за багаторічну плідну діяльність у культурному та суспільно-політичному житті Азербайджанської Республіки[13].
- 2019 — орден «За службу Вітчизні» II ступеня (9 липня 2019 року) — за плідну діяльність в органах дипломатичної служби Азербайджанської Республіки[14].
- 2020 — орден «Гейдар Алієв» (3 лютого 2020 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури і багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність[15].
- 2005 — орден Дружби (16 лютого 2005 року) — за великий внесок у зміцнення і розвиток російсько-азербайджанських культурних зв'язків[16].
- 2015 — орден Пошани (4 лютого 2015 року) — за великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва з Російською Федерацією, розвиток економічних і культурних зв'язків[17].
- 2016 — нагрудний знак Міністерства закордонних справ Російської Федерації «За внесок у міжнародне співробітництво»[ru][18].
- 2020 — почесна грамота Президента Російської Федерації[ru] (4 лютого 2020 року) — за великий внесок у розвиток російсько-азербайджанських відносин[19][20][21].
- 2015 — почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Республіки Дагестан»[22].
- 2005 — почесне звання «Om Emerit» (укр. «Заслужена людина») Республіки Молдова (2 березня 2005 року) — на знак вдячності за особливі заслуги у розвитку молдовсько-азербайджанських культурних зв'язків та значний внесок у пропаганду музичного мистецтва[23].
- 2010 — лауреат Державної премії миру і прогресу Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера нації[24][25].
- 2014 — медаль «Махтумкулі Фрагі»[ru] (Туркменістан, 15 травня 2014 року) — за особливі заслуги у вивченні, поширенні та популяризації творчої спадщини великого мислителя туркменського народу Махтумкулі Фрагі в епоху могутності і щастя, а також враховуючи великий особистий внесок у розвиток дружніх зв'язків між Туркменістаном та іншими державами і міжнародними організаціями у сферах науки, освіти та культури, в гуманітарній галузі, зближення і збагачення культур, плідну працю та чудові творчі здобутки[26].
- 2017 — почесне звання «Народний артист Туркменістану» (27 квітня 2017 року) — за особливі заслуги у зміцненні відносин дружби, братерства, добросусідства і співробітництва між народами Туркменістану та Азербайджанської Республіки, зміцнення діалогу між двома державами в культурній та гуманітарній сферах, що існує протягом багатьох років, також враховуючи натхненний талант і прекрасні успіхи в розвитку пісенно-музичного мистецтва[27][28].
- 1995 — звання «Почесний професор Азербайджанського державного університету культури і мистецтв імені А. Гусейнзаде».
- 1999 — дійсний член Міжнародної гуманітарної академії «Європа-Азія»[10].
- 2004 — орден «Зірка Творення».
- 2005 — золота медаль «Троянда світу».
- 2005 — лауреат премії «Міжнародної організації тюркської культури» («(ТюрКСОЙ)»).
- 2006 — орден фонду «Меценати сторіччя».
- ↑ События. Владимир Путин принял верительные грамоты новых послов ряда иностранных государств. Офіційний сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru (13 квітня 2006 року)
- ↑ «Большая российская энциклопедия»: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 4. «Большой Кавказ — Великий канал». — М.: «Большая российская энциклопедия», 2006. — 751 с.: ил.: карт.
- ↑ «Азербайджанська радянська енциклопедія». / За ред. Дж. Кулієва. — Баку : «Головна редакція Азербайджанської радянської енциклопедії», 1983. — Т. 7. — С. 571.
- ↑ Ellada Umudlu (2012.- 22 iyun.- S.6.). Azərbaycan musiqisinin Bülbülü. Azərbaycan müəllimi.
- ↑ Скончалась Аделаида Мамедова — мать Полада Бюльбюль оглу. Информационное агентство «Тренд»[ru] (Азербайджан) // trend.az. 25 апреля 2015 года.
- ↑ Мамедова А. «Бюль-Бюль». — Баку : «Азербайджанское гос. изд-во», 1964. — С. 6.
- ↑ Е. Д. Уварова. «Эстрада в России. XX век. Энциклопедия». — Москва : «[[Файл:Шаблон:Прапор Олма медіа групп|20x13px|Олма медіа групп]] [[Збірна Шаблон:Назва країни РВ Олма медіа групп з регбі|Шаблон:Назва країни Олма медіа групп]]», 2004. — С. 99. — ISBN 5224044626, 9785224044627.
- ↑ Андрей Ъ-Сладков (29 августа 2000 года). Наградили лучших фотографов года. Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru.
- ↑ а б в Е. Д. Уварова. «Эстрада в России. XX век. Энциклопедия». — Москва : «Олма-Пресс», 2004. — С. 100. — ISBN 5224044626, 9785224044627.
- ↑ а б Полад Бюльбюль оглы. «Международный объединённый биографический центр» // biograph.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2008.
- ↑ В Стамбуле состоялась презентация диска «Пел Бюльбюль… Пот Полад Бюльбюль оглы» (рос.). // azertag.az. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики от 2 февраля 2005 года № 612 «О награждении орденом „Независимость“ П. Бюльбюльоглу». // e-qanun.az
- ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении орденом «Шараф» П. Бюльбюльоглу. // ru.president.az
- ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении сотрудников органов дипломатической службы Азербайджанской Республики. // ru.president.az
- ↑ Распоряжение Президента Азербайджанской Республики О награждении П.Бюльбюльоглу орденом «Гейдар Алиев» // azertag.az
- ↑ Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 16 февраля 2005 года № 160 «О награждении орденом Дружбы Бюль-Бюль оглы П.». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- ↑ Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 4 февраля 2015 года № 46 «О награждении государственными наградами Российской Федерации иностранных граждан». // publication.pravo.gov.ru
- ↑ Лавров наградил посла Азербайджана в России Полада Бюльбюль-оглы. РИА Новости // ria.ru (5 лютого 2016 года)
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации В. Путина от 4 февраля 2020 года № 18-рп «О поощрении». // publication.pravo.gov.ru
- ↑ Путин наградил посла Азербайджана в РФ Полада Бюль-Бюль оглы почётной грамотой президента. — Посла наградили за большой вклад в развитие российско-азербайджанских отношений. Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru. 6 февраля 2020 года. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Путин поздравил посла Азербайджана в России с 75-летием. — Президент России Владимир Путин поздравил чрезвычайного и полномочного посла Азербайджана в РФ Полада Бюльбюль оглы с 75-летием, отметив его вклад в плодотворное сотрудничество двух стран. РИА Новости // ria.ru (4 лютого 2020 года)
- ↑ Полад Бюльбюль оглы удостоен почётного звания «Заслуженный деятель искусств Республики Дагестан». Республиканское информационное агентство «Дагестан» // riadagestan.ru (25 февраля 2015 года)
- ↑ Декрет Президента Молдовы В. Воронина № 2244 от 2 марта 2005 года «О присвоении почётного звания „Om Emerit“ господину Поладу Бюлюбюль оглу». // lex.justice.md
- ↑ Назарбаев наградил народного артиста Азербайджана Полада Бюльбюль оглы госпремией мира и прогресса (рос.). Медиа-портал «Караван» (Казахстан) // caravan.kz. 15 декабря 2010 года.
- ↑ Полад Бюль-Бюль оглы удостоен госпремии президента Казахстана. РИА Новости // ria.ru (15 декабря 2010 года)
- ↑ Указы Президента Туркменистана и хроника 15-го мая. [Архівовано 2019-08-29 у Wayback Machine.] // tdh.gov.tm
- ↑ Указ Президента Туркменистана от 27 апреля 2017 года «О присвоении почётного звания „Народный артист Туркменистана“ Чрезвычайному и Полномочному Послу Азербайджанской Республики в Российской Федерации Полату Бюльбюль оглы». // parahat.info (Ашхабад, Туркменистан)
- ↑ Поладу Бюльбюль оглы присвоено звание «Народный артист Туркменистана». // news.day.az (29 апреля 2017 года)
- Д. В. Григорьев. «И снова солнцу удивлюсь… Книга о Поладе Бюльбюль оглы». СПб, «[[Файл:Шаблон:Прапор Друкувальний двір імені О. М. Горького|20x13px|Друкувальний двір імені О. М. Горького]] [[Збірна Шаблон:Назва країни РВ Друкувальний двір імені О. М. Горького з регбі|Шаблон:Назва країни Друкувальний двір імені О. М. Горького]]]]». — 2006. — 286 с. ISBN 5-7062-0221-4, ISBN 5706202214; тираж 3000 экз.
- Сайт про Полада Бюльбюльогли. // donbass56mp3.narod.ru (рос.)
- Дискографія Полада Бюльбюльогли. // popsa.info
- Полад Бюльбюльогли. // kkre-2.narod.ru (рос.)
- Документальний фільм «Полад Бюльбюльогли. Більше, ніж посол» (Росія, ДТРК «Культура», 2015 рік; 00:38:53). Офіційний сайт телеканалу «Росія-Культура» // tvkultura.ru
- Ювілейний концерт Полада БюльБюльогли (Росія, «ВГТРК», 2015 рік; 01:06:20). — 23 січня 2015 року в Концертному залі імені П. І. Чайковського в Москві пройшов ювілейний концерт до 70-річчя Полада Бюльбюльогли — співака, композитора, актора, а в останні роки — посла Азербайджанської Республіки в Російській Федерації. Офіційний сайт телеканалу «Росія-1» // tvkultura.ru (26 січня 2015 року)
- Володимир Кондратьєв[ru]. Новини. Полад Бюльбюльогли відзначає 75-річчя. Відеосюжет інформаційної програми «Сєгодня»[ru] на телеканалі «НТВ» // ntv.ru (4 лютого 2020 року)
- Олена Ворошилова. Новини культури. Полад Бюльбюльогли приймає вітання з ювілеєм. Поладу Бюльбюльогли — 75! Офіційний сайт телеканалу «Росія-Культура» // tvkultura.ru (4 лютого 2020 року)
- Ольга Стрельцова. Новини. Співакові і композитору Поладу Бюльбюльогли − 75. — Він виступає на молодіжних фестивалях і, як раніше, пише музику. Офіційний сайт телеканалу «ТВ Центр» // tvc.ru (4 лютого 2020 року)