Полюлях Микита Анатолійович — Вікіпедія

Микита Полюлях
Особисті дані
Повне ім'я	Микита Анатолійович Полюлях
Народження	15 березня 1993(1993-03-15)[1] (31 рік)
	Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна
Зріст	188 см
Вага	80 кг
Громадянство	Україна
Позиція	центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Епіцентр»
Номер	77
Юнацькі клуби
2006 2006–2007 2007 2008–2009	«Енергоюніор» (Дніпродзержинськ) «Відрадний» (Київ) «Динамо» (Київ) «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2009–2011 «Дніпро» 0 (0) 2011–2014 «Металург» (Донецьк) 3 (0) 2014 →  «Сталь» (Альчевськ) 10 (0) 2015–2016 «Колхеті-1913» 23 (0) 2016–2020 «Авангард» (Краматорськ) 109 (2) 2020–2022 «Верес» 43 (0) 2022–2023 ЛНЗ 15 (1) 2023—т.ч. «Епіцентр» 6 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
2008—2009 2010 2010–2011 2011–2012	Україна U-16 Україна U-17 Україна U-18 Україна U-19	18 (4) 7 (0) 6 (0) 9 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 1 лютого 2024.

Микита Анатолійович Полюлях (нар. 15 березня 1993, Дніпродзержинськ, Україна) — український футболіст, центральний півзахисник кам'янець-подільського «Епіцентра». Виступав у юнацькій збірній України (U-19).

Вихованець дніпродзержинського футболу^[2]. У дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав за київські клуби — «Відрадний» та «Динамо». З 2008 року по 2010 рік грав за дніпропетровський «Дніпро». У 2006 році також грав в чемпіонаті Дніпропетровської області за «Енергоюніор» з Дніпродзержинська.

Потім виступав протягом близько двох років за «Дніпро» в молодіжній першості України, в якому провів 31 гру. У жовтні 2010 року в складі «Дніпра» став срібним призером Кубку Кучеревського^[3].

На початку 2011 року перейшов в донецький «Металург». Спочатку виступав за дубль. 21 травня 2011 року дебютував у Прем'єр-лізі України в останньому турі сезону 2010/11 років у виїзному матчі проти луцької «Волині» (1:3)^[4], тренер команди Володимир П'ятенко випустив Микиту на поле наприкінці гри на 87-ій хвилині замість Фанендо Аді. У червні 2011 року вперше поїхав на збір разом з основною командою «Металурга» в Австрію^[5]. В липні 2014 року відправився в річну оренду до алчевської «Сталі»^[6]. Навесні 2015 року виступав в аматорському клубі ВПК-Агро з Магдалинівки.

Влітку 2015 року переїхав до Грузії, де захищав кольори потійського «Колхеті-1913»^[7], який виступав в елітному дивізіоні. 5 серпня 2016 року підсилив команду краматорського «Авангарду»^[8]. У складі краматорців провів 4 сезони в першій лізі, зігравши за цей час 109 ігор, в яких відзначився двома голами.

У 2020 році підписав угоду з рівненським «Вересом», який повернувся до першої ліги. У квітні 2021 року перепідписав контракт із рівнянами до червня 2022 року. Разом із рівнянами здобув золоті нагороди у Першій лізі і здобув право підвищитися у класі. За два сезони у футболці «Вереса» провів за клуб 43 матчі, голами не відзначився.

У липні 2022 приєднався до команди ЛНЗ із Черкас, за яку провів 15 матчів у Першій лізі та здобув із клубом путівку до УПЛ.

27 липня 2023 року підписав контракт із першоліговим «Епіцентром» із Кам'янця-Подільського.

У складі юнацької збірної України до 17 років виступав з 2008 року по 2010 рік і зіграв в 25 матчах, в яких забив 4 голи. У 2009 році на турнірі пам'яті Віктора Баннікова став бронзовим призером^[9]. Також він брав участь на турнірах у Туреччині, Португалії та Польщі^[10][11][12].

В рамках елітного кваліфікаційного раунду на юнацький чемпіонат Європи 2010 в Ліхтенштейні Микита Полюлях зіграв 3 матчі. Україна тоді в своїй групі посіла останнє 4-те місце, поступившись Грузії, Нідерландам і Чехії.

У 2011 році був викликаний Олегом Кузнєцовим до складу юнацької збірної до 19 років на Меморіалі Гранаткіна, який проходив Санкт-Петербурзі. На турнірі він провів 4 матчі, а збірна України стала бронзовим призером.

• Кубок України
  • Фіналіст (1): 2011/12

• Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
• Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль гравця на сайті footballtop.com