Політичне управління Червоної армії — Вікіпедія

Політичне управління Червоної армії Политическое управление Красной армии
Майбутній Генеральний секретар ЦК КПРС бригадний комісар Л. І. Брежнєв (праворуч) вручає партійний квіток червоноармійцю. 1942
На службі	18 квітня 1919 — 15 лютого 1943
Країна	СРСР
Належність	Збройні сили
Тип	Червона армія Радянська армія
Роль	партійний контроль

Політичне управління Червоної армії (рос. Политическое управление Красной армии)^[1] — орган управління КПРС, який відповідав за керівництво партійно-політичною роботою в Радянських Збройних Силах. Працював на правах відділу ЦК КПРС.

На Політуправління покладалися завдання щодо: керівництва політичними органами, партійними і комсомольськими організаціями в Збройних Силах СРСР, забезпечення партійного впливу на всі сторони життя і діяльності військ, на підвищення їх бойової готовності, зміцнення дисципліни і політико-морального стану особового складу; розробка пропозицій з найважливіших питань партбудівництва і комсомольської роботи в Збройних Силах відповідно до Програми, Статуту КПРС і постанов ЦК партії; перевірка виконання політичними органами і парторганізаціями вказівок Комуністичній партії і Радянського уряду, наказів і директив міністра оборони; організація всієї ідеологічної роботи в армії і на флоті, узагальнення і поширення передового досвіду бойової і політичної підготовки військ, партійно-політичної, виховної і масової роботи; підбір і розставляння кадрів політпрацівників.

Директиви з питань партійно-політичної роботи в Збройних Силах СРСР видавалися за підписом міністра оборони і начальника ГОЛОВПУ з схвалення ЦК КПРС. У складі ГОЛОВПУ управління: організаційно-партійної роботи, пропаганди і агітації; відділи: кадрів, комсомольської роботи тощо. При ГОЛОВПУ була Партійна комісія.

У 1935 році з введенням персональних звань командного складу були РСЧА введені також спеціальні звання для політробітників.

Рішенням ДКО від 9 жовтня 1942 року в армії і на флоті була ліквідована система військових комісарів, всім їм було надано командні звання. Звання надавалися на ступінь нижче. Так наприклад, якщо раніше молодший політрук дорівнювався лейтенантові, то нове звання йому надавалося - молодший лейтенант.

Порівняльна таблиця звань військово-політичного складу і командного складу РСЧА (1935-1942)^[2]

Армійський комісар 1-го рангу Командарм 1-го рангу	Армійський комісар 2-го рангу Командарм 2-го рангу	Корпусний комісар Комкор	Дивізійний комісар Комдив	Бригадний комісар Комкор

Полковий комісар Полковник 1940-42	Полковий комісар Полковник 1935-40	Старший батальйонний комісар Підполковник 1940-42	Батальйонний комісар Майор

Старший політрук Капітан	Політрук Старший лейтенант	Молодший політрук Лейтенант 1937-42

Порівняльна таблиця звань військово-політичного складу і командного складу військово-морського флоту (1937-1940)^[3]

Армійський комісар 1-го рангу Флагман флоту 1-го рангу	Армійський комісар 2-го рангу Флагман флоту 2-го рангу	Корпусний комісар Флагман 1-го рангу	Дивізійний комісар Флагман 2-го рангу	Бригадний комісар Капітан І рангу

Полковий комісар Капітан ІІ рангу	Батальйонний комісар Капітан ІІІ рангу

• Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
• Армійський комісар 1-го рангу
• Політичний відділ

• Що повинен знати молодой червоноармієць

• Главное политическое управление Красной Армии (ГлавПУ, ГлавПУР КА) [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Главное политическое управление Советской Армии и Военно-морского флота [Архівовано 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Политические органы

Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.