Попелюх довгодзьобий — Вікіпедія

Попелюх довгодзьобий
Самець (ліворуч) та самиця (праворуч)
Самець (ліворуч) та самиця (праворуч)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Чернь (Aythya)
Вид: Попелюх довгодзьобий
Aythya valisineria
(Wilson, 1814)
Ареал виду     Гніздування     Щляхи міграції     Осіле проживання     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Щляхи міграції     Осіле проживання     Зимування
Синоніми
Aythya vallisneria (lapsus)
Посилання
Вікісховище: Aythya valisineria
Віківиди: Aythya valisineria
EOL: 45510575
ITIS: 175129
МСОП: 22680364
NCBI: 110915
Fossilworks: 133774

Попелюх довгодзьобий[2] (Aythya valisineria) — вид птахів родини качкових (Anatidae).

Назва

[ред. | ред. код]

Видова назва A. valisineria походить від назви водної рослини Vallisneria americana, кореневища і пагони якої є улюбленою їжею попелюха довгодзьобого.

Поширення

[ред. | ред. код]

Птах гніздиться на північному заході Північної Америки. Зимує на півдні США та у Мексиці.

Тіло завдовжки 48-56 см, вага — від 860 до 1600 г. Зовні ця качка схожа на попелюха, але має витягнутішу форму голови і довший та пряміший чорний дзьоб.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Гніздиться на озерах і болотах в преріях і віддає перевагу місцям з багатою прибережною рослинністю, влаштовуючи гнізда в заростях злаків або осок. Пари у цих качок зазвичай утворюються під час весняних міграцій, але після того, як самиця приступає до насиджування яєць, яке триває близько 24 днів, самець залишає її і приєднується до зграй інших самців. У кладці попелюха довгодзьобого буває від 5 до 11 яєць. Пташенята вилуплюються покриті коричневим пухом і незабаром здатні слідувати за матір'ю. У віці від 63-77 днів вони вже здатні до польоту, а статевої зрілості досягають через 1 рік. По закінченні сезону розмноження самиці разом з підрослими пташенятами починають збиратися у великі зграї чисельністю до тисячі птахів і готуються до міграції. До місць зимівлі вони прилітають в кінці листопада.

Харчування

[ред. | ред. код]

Їжу видобуває майже виключно шляхом пірнання, причому пірнає на глибину до 2 метрів і залишається під водою 10-20 секунд (проте, здатний пірнути і на глибину до 9 метрів). Зрідка попелюхи годуються з поверхні води або опускають в воду голову і шию. Раціон попелюха довгодзьобого включає листя, пагони, кореневища і насіння водних рослин, комах, ракоподібних, молюсків і дрібну рибу. Особливо нирки люблять валліснерію. Ця багаторічна рослина з довгим кореневищем, на якому восени розвиваються кореневі потовщення, часом становить до 100 % його дієти.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Aythya valisineria: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]