Пореченков Іван Никандорович — Вікіпедія

Іван Никандорович Пореченков
рос. Иван Никандрович Пореченков
Народився	3 червня 1921(1921-06-03) Антипово, Тверська область
Помер	21 листопада 1943(1943-11-21) (22 роки) біля села Нові Озеряни, Житомирська область
Громадянство	СРСР
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	молодший сержант
Нагороди

Іван Никандорович Пореченков (рос. Иван Никандрович Пореченков; нар. 3 червня 1921 — пом. 21 листопада 1943) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни навідник гармати 2-ї батареї 12-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 1-го Українського фронту, молодший сержант.

Народився 3 червня 1921 року в селі Антипово (нині Ржевського району Тверській області) в селянській родині. Росіянин. Закінчив школу-семирічку. Працював у колгоспі.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив школу молодших командирів. У боях радянсько-німецької війни з травня 1943 року. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронтах. Кандидат у члени ВКП(б).

Загинув у бою 21 листопада 1943 року біля села Нові Озеряни Брусилівського району Житомирської області. Похований у селі Нові Озеряни.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1944 року за знищення шести танків противника при відбиття його контратак і проявлені при цьому героїзм та мужність молодшому сержантові Пореченкову Івану Никандровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна (9 лютого 1944; посмертно)^[1].

У місті Коростишеві Житомирської області на Алеї Героїв І. М. Пореченкову встановлено погруддя.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
• Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985